Як часто ми заздримо своїм забезпеченим подругам: мовляв, чоловік повністю утримує, працювати не потрібно – насолоджуйся і отримуй задоволення! Але що ховається за ситим благополуччям таких жінок? Чи не життя в золотій клітці?
«Сиди вдома, я зароблю грошей за нас обох»
Свою непросту історію нам розповіла мешканка Тернопільщини Іванна, яка майже десять років була дружиною місцевого бізнесмена:
Зі своїм майбутнім чоловіком я познайомилася, ще будучи школяркою. Він був старшим за мене і відразу «поклав на мене око». У мене теж була до нього симпатія, хоча що я тоді розуміла? Він же став моїм першим і єдиним хлопцем, інших стосунків у мене й не було, тому порівняти не мала з чим. Як тільки мені виповнилося вісімнадцять, ми одружилися.
Іванка з жалем розповідає, що дуже хотіла стати вчителькою і працювати з дітками, але коханий тільки висміяв її мрію. Сказав, що відтепер її головне завдання – бути його дружиною і турбуватися про сім’ю та їхніх власних дітей. А заробляти та забезпечувати родину він зможе й сам.
Я так нікуди і не вступила, а на один із днів народження чоловік просто подарував мені диплом якогось ВУЗу – мовляв, хай буде і в тебе вища освіта. А витрачати час на це по-справжньому – зась.
Життя в золотій клітці
Після того потягнулися довгі роки забезпеченого життя на заздрість всім знайомим. Іванка мала все: і дорогий одяг, і розкішні подарунки, і часті мандрівки за кордон… Не мала тільки права голосу та звичайного жіночого щастя.
Моя думка не враховувалася ним взагалі. Спочатку я ще намагалася висловитися, а з часом звикла, що я вдома «ніхто». Чекала, коли завагітнію, та Бог чомусь не давав нам дітей… А тепер я розумію, що це, мабуть, і на краще. Тому що дуже важко мати такого чоловіка і батька, який визнає тільки себе і вважає, що всі йому винні.
Коли чоловік втратив надію на те, що в них з’являться діти, взагалі припинив поважати Іванку. Звинувачував у безплідності, називав неосвіченою дурепою та кожного разу нагадував, що вона без нього не вижила б у цьому світі. Все частіше затримувався на роботі, а у відрядження почав їздити зі своєю помічницею. Іванка зрозуміла, що йдеться до розриву стосунків, але коли запропонувала розлучення, чоловік і слухати не захотів.
Він казав мені навіть не мріяти про розлучення, тому що забагато грошей у мене вклав. Казав, що тепер я до кінця життя повинна бути його домашньою прислугою, а спробую відкрити рота та пожалітися комусь – то ще й отримаю від нього. Я боялася заперечити, тому так і жила роками, нікому нічого не розповідаючи… З подругами та родичами майже не спілкувалася, єдине, на що наважилася – підібрала з вулиці кошеня, щоб хоч трохи веселіше було.
Остання крапля
Так тривало впродовж деякого часу, але рано чи пізно повинен був настати переломний момент. Останньою краплею для Іванки стало те, що одного вечора її чоловік прийшов додому напідпитку і, не криючись, почав телефонну розмову зі своєю помічницею. Обговорювали своє майбутнє «відрядження» на морське узбережжя. А коли Іванка спробувала присоромити чоловіка за таку наглість, то він «для профілактики» викинув з вікна її домашню улюбленицю, знайдену колись кицьку.
«Цього я вже не стерпіла», – розповідає молода жінка. – «Раптом дуже чітко усвідомила, що я для нього нічим не краща від бідної тваринки, і одного дня він так само вижене з дому й мене. Дочекалася, доки чоловік засне, відшукала на вулиці перелякану кицьку, швидко зібрала найнеобхідніше і вночі втекла з дому. Зараз живу з батьками в іншому місті – розповіла їм все, як було, і тепер намагаюся розлучитися з чоловіком через суд. Я розумію, що на мене чекає довгий процес, адже він із принципу залучатиме всі свої зв’язки та можливості, але повернутися вже не зможу… Бо життя в золотій клітці не вартує жодних грошей.»
На жаль, такі історії – зовсім не рідкість. Тому не заздріть своїм забезпеченим подругам, яких утримують їхні чоловіки. Краще подумайте, чим вони можуть розплачуватися за сите життя…
Читайте також: «Не хочу мати дітей, бо не готова жертвувати собою»: молода жінка розповіла про свою позицію