Війна забирає багато: вона відбирає життя, мрії і мирний сон. Вона обриває дитинство, змушує переживати трагедії, про які раніше ми не думали. Але навіть серед найтемніших часів, коли здається, що вся надія втрачена, знаходяться ті, хто не опускає рук. І серед них —діти. Навіть школярі не чекають, коли все зміниться, а вже зараз, всупереч всім труднощам, шукають способи допомогти — і знаходять їх, вкладаючи свою віру та силу в кожен вчинок. Про це пише Файне місто.
У Тернопільській середній загальноосвітній школі І—III ступенів №11, з самого початку повномасштабної війни, розпочався волонтерський рух. Це стало їхнім способом підтримати тих, хто зараз на фронті. «Пункт незламності» — місце, де плетуть сітки, виготовляють окопні свічки та не дають згаснути надії. Це не просто волонтерство. Це — їхній спосіб сказати: “Ми – з вами”. Діти приходять сюди, щоб працювати, допомагати, долати біль і страх разом із дорослими, які вже давно зрозуміли: кожен може зробити свій маленький внесок у велику справу.
«Наші діти приходять сюди для того, щоб долучитися до спільної праці. Це те, що допомагає їм зрозуміти, якою ціною ми здобуваємо наше майбутнє», — каже Оксана Тригук, заступниця директора з навчально-виховної роботи і координатор волонтерського руху. Її слова відображають те, як війна змушує дітей дорослішати надзвичайно швидко і усвідомлювати важливість допомоги, навіть коли здається, що це лише маленькі кроки.
Тепло сердець: виготовлення свічок та сіток для військових
Одним із найбільш емоційних моментів є виготовлення окопних свічок. Діти, навіть у 5 класі, вже не просто вчаться на уроках, а навчаються допомагати нашим захисникам, вкладаючи своє тепло в кожен виготовлений предмет. Анастасія, учениця 5 класу, з гордістю говорить: «Я роблю це для того, щоб воїнам було тепло, щоб вони зігрівалися». Її слова звучать просто, але вони — частинка її серця, бо кожна свічка, яку вони виготовляють, — це не матеріал, а тепло їхніх душ, яке зігріває на передовій.
Ці маленькі герої роблять свічки з картону, соснових шишок та воску. Вони горять довше, не дають диму і не псують повітря, що важливо для воїнів, які перебувають у холодних окопах. «Це для того, щоб воїни могли зігрітись і відчути нашу підтримку», — додає ще одна учениця 5 класу Анастасія. Такі прості, але надзвичайно важливі вчинки — це їхній спосіб дякувати за мир, який вони мають.
Але це не тільки свічки. У школі також займаються плетінням маскувальних сіток і збирають кошти через ярмарки, щоб купити матеріали для виготовлення свічок і сіток. “Я з Харкова і багато чого пережила. І мені дуже подобається робити це для воїнів. Я це роблю не просто, бо мені це цікаво, я це роблю для воїнів, аби їм було тепло”, — розповідає учениця 5 класу Аріна.
Кожен може зробити свій внесок у перемогу
Війна розділяє, але вона також об’єднує. Діти не залишаються осторонь. Вони створюють мережу підтримки, де кожен може знайти своє місце, незалежно від віку. Кожна свічка, кожна сітка — це частинка їхнього серця, частинка того, що ми можемо зробити разом, навіть коли здається, що щезанадто малі.
“Я це роблю для того, щоб воїнам було тепло. В нас багато однокласників, в яких батьки воюють, рідні, і ще багато просто чужих людей, які рятують. Багато дітей стають сиротами, через воєнні дії в Україні. Дуже багато невинних тварин, бабусів та дідусів просто вбивають, ні за що”, — каже Софія, ще одна учениця. Її очі сяють гордістю і впевненістю. Це знак того, що навіть у такий важкий час ми не залишаємося один на один з болем і жахом війни.
Ці діти змінюють світ своїми маленькими, але такими важливими вчинками. Вони пишуть листи, передають свічки та сітки, моляться за наших воїнів. Їхні дитячі руки створюють невидиму мережу підтримки, де кожен має значення, де кожен може допомогти. І це дає надію, що навіть в найтемніші часи ми не будемо одні. Кожен наш вчинок, навіть найменший, наближає нас до перемоги, до миру і до майбутнього, в якому ми будемо сильніші.
Кожен з нас може зробити свій внесок. І ці діти це доводять. Адже допомогти — це не тільки обов’язок, а й великий акт любові і вдячності перед тими, хто стоїть на передовій, щоб ми могли жити вільно. Тому їхня допомога — це спосіб захистити те, що є найціннішим у нашому житті.
Читайте також: Від військової служби до бізнес-успіху: історія повернення з війни (Відео)
