«Естезія» – це простір, де жінки збираються не лише для обговорення літератури, а й для відпочинку, підтримки та живого спілкування. Засновниця клубу, Жанна Петрик, переконана: іноді книжка – це лише привід зустрітися, а справжня цінність таких вечорів – атмосфера і люди.
Любов до книжок із дитинства
Любов до книжок іноді починається з випадкової історії, а іноді – з цілої серії пригод. Для засновниці тернопільського книжкового клубу «Естезія» все почалося ще в дитинстві з детективів. Вона згадує, що першими книжками, які по-справжньому захопили її читанням, були історії про Шерлока Холмса та детективи Джеймса Чейза.
«Я їх просто шалено перечитувала», – каже Жанна. У родині читали багато: брат захоплювався фантастикою, а вдома була велика бібліотека. З того часу в неї сформувалося майже ритуальне ставлення до книжок. «Найбільше мене спокушає запах книги. Я навіть у книгарні можу взяти книжку і просто понюхати її», – з усмішкою розповідає жінка.
Читання як відпочинок
З роками її читацькі інтереси змінювалися. Був період, коли вона захопилася літературою з психології та саморозвитку, але згодом зрозуміла, що хоче від книжок іншого – емоцій і відпочинку.
Тепер вона свідомо «міксує» різні жанри: після складної книги читає легшу, щоб відновити баланс. За її словами, головне в літературі – навіть не сам сюжет, а талант автора створити історію: придумати світ, героїв і утримувати увагу читача сотнями сторінок.
Деякі книги настільки западають у душу, що до них хочеться повертатися. Одна з таких – роман «Темний Ромео», який засновниця клубу перечитувала кілька разів.
«Коли мені сумно, я просто відкриваю її на будь-якій сторінці – і починаю сміятися. Там настільки живі діалоги, що стриматися неможливо», – каже Жанна Петрик.
Мрія про жіночий простір
Ідея створити власний клуб з’явилася задовго до його відкриття. Приблизно десять років тому жінка мріяла про великий жіночий центр – місце, де можна було б відпочити, поговорити, випити кави, почитати книжку або просто побути наодинці з собою.
З часом мрія трансформувалася. Після прочитання кники Іларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма» та обговорення її з дочкою вона чітко зрозуміла чого саме їй бракує, а саме обговорення книг.
«Одну і ту ж книгу всі читаємо і розуміємо по різного», – каже жінка.
Жанна поділилась ідеєю з чоловіком, вони почали шукати приміщення. Через два роки після цього моменту, 6 липня 2025 року, двері «Естезії» відчинилися для перших гостей.
Простір, створений із відчуттів
Інтер’єр клубу складався поступово і дуже інтуїтивно. Частину речей привезли з дому: фортепіано доньки, диван, різні деталі декору. До створення атмосфери долучилися друзі та знайомі.
Жанна зізнається, що багато рішень приймала не раціонально, а емоційно:
«Я не можу пояснити, як це відбувається. Усе йде через відчуття».
Навіть дрібниці тут мають свою історію – картини, прикраси, свічки. Під час тематичних зустрічей простір іноді перетворюється на справжній атмосферний майданчик – зі свічками, квітами та спеціально підібраним декором.
Не лише книжковий клуб
Засновниця переконана: головне у клубі не лише самі книги.
«Найважливіше для мене – щоб жінка хоча б раз на місяць прийшла сюди і просто відпочила», – каже вона.
Саме тому зустрічі проходять у невимушеній атмосфері. Учасниці обговорюють книги, читають вірші, іноді разом займаються творчістю: малюють, роблять композиції із сухоцвітів або просто спілкуються.
У клубі діє кілька простих правил: повага до думки кожної, підтримка одна одної та конфіденційність. «Не має значення, приїхала ти на лімузині чи прийшла в домашніх капцях – тут це взагалі нічого не означає», – пояснює засновниця.
«Місце сили»
Поступово клуб став для багатьох жінок особливим простором. Переважно до зустрічей долучається 10-14 учасниць. Дехто з них приходить сюди просто посидіти в тиші, відпочити та побути наодинці з собою.
«Кожна хоче інколи побути собою з собою. Зрозуміти, хто вона і чого хоче», – говорить власниця клубу.
Одного разу чоловік Жанни, приїхавши у «Естезію» дуже втомленим, несподівано відчув приплив сил після кількох хвилин у цій атмосфері. Тоді вона остаточно переконалася, що створила справжнє «місце сили».
Книжки, які приходять не випадково
Жанна Петрик клубу вірить, що книги часто з’являються в житті не випадково. Іноді вони навіть допомагають знайти відповіді на важливі питання.
«Якщо я беру книжку, я розумію, що вона мені для чогось дана. У ній завжди знаходиться якась підказка», – каже жінка.
Саме тому вона закликає купувати книжки й створювати власні бібліотеки вдома. На її думку, це не лише підтримка українських видавництв, а й важлива інвестиція у культуру та майбутнє дітей.
Простір, який знаходять ті, кому він потрібен
Сьогодні «Естезія» продовжує розвиватися. До клубу приходять як давні подруги, так і нові учасниці. Деякі з них самі допомагають організовувати події, вести групи в соцмережах або поповнювати бібліотеку.
Засновниця переконана: це місце знаходять саме ті люди, яким воно потрібне.
«Я завжди кажу: хто шукає – той знайде. А «Естезію» знайде той, кому вона справді потрібна».
Для багатьох жінок цей клуб став не просто місцем для читання, а простором підтримки, спокою і натхнення – місцем, де можна на кілька годин забути про щоденні турботи і відчути себе собою.
Обговорення