Захисник родом із села Бариш Тернопільської області. З березня 2022 року боронив Україну на найскладніших ділянках фронту, рятував побратимів і неодноразово був поранений.
Про це пише Файне місто з посиланням на петицію №22/254742-еп.
Під час служби отримав шість бойових поранень: осколкові поранення різних частин тіла, акубаротравми, забої, проте завжди повертався до своїх побратимів та робив те, що міг, як би важко не було.
Молодий, відважний, щирий, веселий, завжди усміхнений. Був життєрадісним та добрим чоловіком. Степан був відомий своєю мужністю, витримкою та підтримкою побратимів, тому мав повагу серед побратимів і цінував коло свого оточення. Його побратими завжди згадують його як приклад відданості та братерства, його родина — як людину, в якій поєднувалися доброта і сила, а народ України — як сина, який до кінця залишився вірним своїй землі, – йдеться у тексті петиції.
Степан Печінка загинув у районі населеного пункту Рай-Олександрівка Краматорського району Донецької області, внаслідок удару ворожого FPV-дрона “Камікадзе” по автомобільній техніці 1 гірсько-штурмової роти під час виконання логістичного завдання на передній рубіж оборони. Герою назавжди 43.
За проявлену мужність і героїзм Степан був нагороджений:
– Державною нагородою — орденом «За мужність» ІІІ ступеня (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №154/2024 від 13 березня 2024 року);
– Відзнакою Президента України — медаллю «За оборону України»;
– Відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України — нагрудним знаком «Золотий Хрест»;
– відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За поранення» (двічі);
– подяками від командира військової частини А3029 (двічі);
-грамотою за сумлінне виконання службових обов’язків, віддане служіння Україні, українському народові в лавах Збройних сил України.
До завершення голосування — 25 днів.
Просимо долучитися та підтримати петицію: https://petition.president.gov.ua/petition/254742









Обговорення