Унікальне Бучацьке Євангеліє XII–XIII століть, старіше за Пересопницьке, отримало нове життя завдяки перевиданню. Древній рукопис, що колись зберігався в монастирі села Городище, тепер доступний сучасникам із перекладом зі староукраїнської мови.
Перевидана святиня містить фотографії оригінальних сторінок із паралельним перекладом зі староукраїнської на сучасну мову. Художнє оформлення зберегло автентичний стиль давнього рукопису.
Рукопис Бучацького Євангелія має 160 сторінок. Його також називають Городиським, адже збірник читань із XV століття зберігався в монастирі села Городище на Волині, потім був переданий у василіанський Хрестовоздвиженський монастир Бучача.
“Бучацьке Євангеліє — це сакральна книга, що свідчить про глибоке духовне коріння нашої землі. Ми прагнули зробити її доступною для сучасного читача, зберігаючи водночас первісний зміст і красу” — розповіла заступниця міського голови Бучача Олена Сурм’як.
Фото: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
Ця пам’ятка датується XIII століттям. Вона створена вручну і має художнє офомлення: рослинно-геометричні плетені малюнки. Текст Євангеліє написаний кириличним уставом давньо-слов’янською мовою києво-руської редакції. Завдяки цьому вчені досліджують письмо та фонетику української мови в Середньовіччі. Оригінал книги зараз зберігається у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького.
Примірники нової перевиданої книги зберігатимуться у ліцеї імені Святого Йосафата у Бучачі.
Це вже не перше видання Бучацького Євангелія, проте попередні тиражі від інших видавців уже закінчились. Презентований варіант вирізняється тим, як відтворює автентичний вигляд пам’ятки та містить детальний переклад.
Обговорення