Незабаром тернополянам доведеться платити за витоки з будинкових мереж. На виконання цього закону Кабмін розробив та затвердив методику розподілу послуг у будівлі. Відповідно до закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», приладами комерційного обліку є будинкові лічильники. Тому, жителям обласного центру радять якнайшвидше встановити водоміри. Без них вартість гарячого водопостачання обійдеться дорожче.
Отже, якщо лічильника немає – КП «ТМТКЕ» виставить рахунки за всю гарячу воду, яка подана в будинок. Але цю гарячу воду не просто поділять між усіма споживачами. Квартирні лічильники (розподільні прилади обліку) теж враховуються, тому при цій методиці розподілу страждають ті якраз, у кого їх немає.
Як це діятиме?
Варіант 1. Лише будинковий лічильник
Випадок, коли в будинку встановлений лише будинковий лічильник, характерна для гуртожитків. З розподілом тут найпростіше: весь обсяг спожитої гарячої води пропорційно ділиться на всіх споживачів, залежно від цього вони отримують суму в рахунку.
Неприємність у тому, що в більшості гуртожитків незадовільний стан будинкових мереж. Часто в таких будинках протіають крани…Відтак, співвласникам житла доведеться або подбати про сантехніку та будинкові мережі, або платити шалені суми за витоки.
Варіант 2. Будинковий лічильник + розподільні у частині квартир
У більшості тернопільських багатоповерхівок ситуація на сьогодні є такою: частина споживачів платить за квартирними приладами обліку, частина – за нормами. Отже, при застосуванні нової методики розподілу води для абонентів, що мають квартирні лічильники, нічого не зміниться: вони, як і раніше сплачуватимуть за показниками власних приладів обліку.
Натомість на всіх, хто не обзавівся приладом обліку, чекає неабияка неприємність у платіжках. Оплати кожного з таких споживачів визначатиметься так: на них поділять усю різницю між показниками комерційного (будинкового) лічильника і суми розподільних (квартирних) лічильників.
У підсумку абоненти, які не встановили лічильники гарячої води у квартирах, заплатять за всю «зайву» воду, яка, наприклад, витікає крізь діряві труби у підвалі. Або, наприклад, сусід зареєстрований один – а фактично в його квартирі живуть п’ятеро (тому й не користуються приладами обліку). Тож усю не обліковану раніше воду тепер поділять на ВСІХ тих, хто не має лічильників.
Варіант 3. Будинковий лічильник + лічильники в усіх квартирах
Найсправедливіша ситуація для споживачів – коли, крім будинкового лічильника, в усіх 100% квартир та інших приміщень є розподільні (індивідуальні) лічильники. У цьому випадку кожен споживач сплатить за фактично спожите і доплатить свою частку за «небаланс» води: різницю між будинковим і сумою квартирних приладів обліку.
Ця частка визначається за формулою – пропорційно до обсягів спожитого кожною квартирою. Тобто спочатку визначається «небаланс»: різниця між будинковим і сумою квартирних приладів обліку. Потім цей «небаланс» ділиться на суму показників усіх індивідуальних лічильників і множиться на обсяги, визначені лічильником конкретного споживача. Тобто у цьому випадку є залежність: що більше гарячої води спожила твоя квартира – то більшу суму ти доплатиш за «небаланс».
Варто зазначити, не лише витоки з будинкових мереж можуть бути причиною небалансу. Сучасні комерційні (будинкові) прилади обліку є електронними, їх клас точності вищий, ніж у квартирних лічильників гарячої води. Тому якщо у квартирі капає з крану, або трохи підтікає бачок унітаза, такі втрати може не фіксувати квартирний лічильник. Натомість будинковий їх «побачить». Не кажучи про крадіжки води (маніпуляції з магнітами на лічильниках тощо) – нечесний споживач тепер «повісить» усе це не на КП «ТМТКЕ», а на власних сусідів.
Сьогодні відповідальні голови правлінь ОСББ вже наводять лад у споживанні, зважаючи на показники комерційних приладів обліку в будинках: шукають втрати в будинку та усувають причини. І є приклади, коли «небалансу» фактично немає: усі платять за спожите, а не втрачене.
Йдеться про витоки не з магістральних, а з будинкових мереж, до стану яких КП «ТМТКЕ» не має жодного відношення. Адже за Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», усі мережі належать співвласникам – тож вони й мають турбуватися про їх стан. Якщо в будинку створене ОСББ, за все відповідає його правління.
Якщо об’єднання співвласників не створене, про труби в будинку мають подбати керуючі компанії, які обслуговують будинок. Поточний ремонт будинкових мереж входить до переліку послуг, які надають управителі в рамках плати за утримання будинку. Якщо потрібен капітальний ремонт, управитель має повідомити про це мешканців на зборах і визначити суму додаткових внесків на ці потреби.
На сьогодні, приблизно з двадцяти п’яти тисяч Споживачів «Тернопільміськтеплокомуненерго», дві тисячі не користуються розподільними лічильниками гарячої води. Саме цій частині тернополян доведеться платити більше.
Читайте також: На Тернопільщині з посади головного медика краю звільнився Володимир Богайчук (Відео)
Обговорення