Андрій Заставний гортає підручники з маркетингу, вивчає бізнес-плани, рахує цифри. Після служби в 3-й окремій штурмовій бригаді він відкриває новий фронт — підприємницький. І тут також треба бути готовим до всього. Про це пише Файне місто.
Довоєнне життя: шлях до успіху в торгівлі
«Я починав з продавця, закінчив регіональним директором, де під моїм керівництвом було 15-16 магазинів», — розповідає Андрій. Народжений у Тернополі, випускник 26-ї школи, він вивчав комп’ютерні технології, але, як сам жартує, «ні одного дня не працював в цій сфері».
Десять років у торгівлі навчили його всього про бізнес. Але настав момент, коли відчув: потрібні зміни. «Пропрацювавши деякий період, я зрозумів, що трохи я вже виснажився», — згадує він той переломний момент, коли вони з дружиною вирішили спробувати щастя в Ізраїлі.
«Мене зловили, посадили, депортували. Але дружина залишилася там і наполягала, що ми повинні спробувати ще раз». Два роки в Ізраїлі загартували характер і подарували досвід, який згодом стане безцінним.
Від прилавка до окопу
«Я до того не воював, я не знав, що таке війна і що таке взагалі зброя», — зізнається Андрій. Але коли почалася повномасштабна війна, він, не вагаючись, пішов на фронт, залишивши дружину з маленькими дітьми за кордоном.
«Що мене найбільше сколихнуло на цю думку піти на війну? Це ці кадри, коли вбивають дітей. Буча, Ірпінь — це було, напевно, саме таким фактором», — голос Андрія стає тихішим, коли він згадує ті дні.
Служба у 3-й окремій штурмовій бригаді змінила його назавжди. «Я досить задоволений, я горджуся цим, що був саме в цій бригаді», — каже він з непідробною гордістю.
Повернення до цивільного життя: бізнес-ініціатива ветеранів
На порталі «Дія» вони з дружиною побачили інформацію про гранти для ветеранів. «Чому б не спробувати? Все можливо», — вирішило подружжя.
«Потрібно було прописати бізнес-план на три роки, і це було нелегко», — згадує Андрій. Але вони впоралися. План схвалили, а згодом додався ще й грант від Тернопільської міської ради на 125 тисяч гривень.
«Для того, аби вести якусь одну справу, потрібно не тільки нею горіти, а розвиватися», — ділиться досвідом Андрій. «У 2024 році без реклами ми не можемо нічого почати», — додає він, розповідаючи про сучасні реалії бізнесу.
Виклики на шляху до успіху: плани на майбутнє
Сьогодні магазин «DUNA» — це більше, ніж просто бізнес. «Мені подобається, коли люди приходять і в них реально хороші враження», — очі Андрія світяться, коли він говорить про своїх клієнтів.
«Плани грандіозні, розвиватися і розвиватися. На одному магазині зупинятися — це мало», — ділиться він амбітними планами. Вже зараз подружжя думає про відкриття другого магазину.
«Я вірю в Україну. Не хочу звідси з’їжджати, хоч є можливість. Ми стільки приклали зусиль, щоб зберегти країну», — в цих словах вчувається і гордість воїна, і рішучість підприємця.
Досвід для інших
Сьогодні Андрій готовий ділитися досвідом з іншими ветеранами. «Не бійтеся ризикувати. Якщо не спробуєте, не дізнаєтеся, чи вдасться. Вірте в свою ідею і працюйте над нею», — радить він.
За його словами, люди, які повертаються з війни, вже не мають такого страху і готові пробувати нове. Працювати, не зупинятися — це ключ до досягнення мети. Якщо держава пропонує підтримку, це чудова можливість для старту.
«Це не просто робота, це новий етап життя», — підсумовує Андрій, і в цих словах — вся його історія: від регіонального директора до воїна, від воїна — до підприємця, який будує нове життя у країні, за яку воював.
Сім’я Заставних продовжує надихати інших, демонструючи, що навіть у найскладніші часи можна знайти шлях до успіху, якщо вірити у свої сили та не зупинятися на досягнутому.
Читайте також: Від Рубіжного до Тернополя: мандрівка жінки-далекобійниці (Фото/Відео)
