Днями на одному з скандальних місцевих тернопільських сайтів з’явилася стаття під претензійним заголовком «Фальсифікує конкурси та допомагає синові збагатіти. Тернополяни скаржаться на головну освітянку Ольгу Похиляк»
«Журналіст» одразу перебрав на себе функції слідчого, прокурора і судді
До речі, оскільки в заголовку автор фактично одразу звинувачує, а в тексті статті ще й безапеляційно пише, цитуємо «…даний факт є грубим порушенням закону України щодо запобігання корупції та є конфліктом інтересів. Надані нами дані просимо
вважати заявою про злочин…» – можна сміливо спрогнозувати, що після такого звинувачення на «журналіста» та видання, які опублікували та поширили це, буде подано до суду. І той «журналіст» програє. Тут, як то кажуть, до ворожки не ходи.
«Журналіст» пишемо свідомо в лапках, тому що такі відверто брехливі і замовні (не обов’язково ж замовні й оплачені грошима, а й в іншому сенсі, про що далі) тексти поважаючий себе журналіст викладати в публічний простір не буде.
Отже, у вищеназваній статті суть така – в Тернополі рішенням сесії міської ради, на виконання ЗУ «Про освіту», прийнятий депутатами у Верховній раді, і стосується всієї країни, а не на місцях, об’єднали два навчальні заклади – Тернопільський технічний ліцей, який розсташований по вул. Романа Купчинського 5-А у Тернополі. та Тернопільську Українську гімназію ім. І. Франка, навчальний корпус якої в центрі Тернополя.
Одразу зазначимо, що керівництво міста запевняє, що після реорганізації шляхом злиття зміниться лише назва закладу та його керівник, а учні продовжуватимуть навчання у тих приміщеннях, у яких навчалися до об’єднання. Це важливо!
Окрім двох претендентів на посаду більше бажаючих очолити новий навчальний заклад не було
Так от. Депутати міськради рішення про реорганізацію ухвалили, конкурс на посаду керівника нового навчального закладу відбувався прозоро, про нього було відомо як керівництву ліцею та гімназії, так і бажаючим обійняти посаду нового керівника. Документи на конкурс подали дві людини (діючі керівники – директор технічного ліцею Юлія Марусина та директор гімназії Анатолій Крижанівський заявки не подавали) – Маланчук Ірина Йосипівна, заступник начальника відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області та Федоруц Микола Васильович, кандидат педагогічних наук, заступник директора ЗОШ №4 з виховної роботи, вчитель географії, основ дослідного пошуку.
Підкреслимо – було тільки ці дві кандидатури. Хоча організатори закликали і хотіли, щоб претендентів було більше.
А тепер давайте чесно – якби у даному конкурсі на посаду керівника об’єднаного навчального закладу була корупційна складова, то хто б мав перемогти? Нікому невідомий молодий вчитель і науковець без зв’язків і з простої родини, чи пані заступник начальника відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області? Ну, зважаючи на те, в якій ми країні живемо?
Правильно, при якихось домовленостях молодий завуч однієї з шкіл міста не мав би жодних шансів.
І тут стається «диво» – невідомий молодий вчитель перемагає. Здавалося б, нарешті у нас щось міняється, і на прозорих конкурсах перемагають люди, які заслужили це, а не завдяки кулуарним домовленостям чи корупції. Ура! Так ні. Окремі ЗМІ у всьому шукають «зраду» і скандал. Хоча до честі більшості тернопільських ЗМІ, навіть опозиційних до влади міста, в даному випадку вони повели себе професійно і стримано – інформативно подали про конкурс, про переможця, про зібрання під стінами міської ради батьків дітей, що навчаються у гімназїі, які начебто проти чи то обєднання, чи то їм не подобається, що пан Анатолій Крижанівський вже не буде директором.
До слова, до людей на зібрання вийшли і все пояснили мер Тернополя Сергій Надал і начальник управління освіти Ольга Похиляк.
Здавалося б – все розставлено на свої місця.
І тут «на сцену» виходить відомий у певних колах брат претендентки
Так ні. Після цього публікується скандальна стаття на місцевому сайті зі звинуваченнями і відвертимим маніпуляціями і пересмикуваннями. Хтось скаже ну, молодці, правдоруби, «непідкупні» журналісти, захисники простого народу і рупор чесності для своїх читачів. Так то так. Але є одне але. Редактор скандального сайту і автор статті, є рідним братом пані претендентки – заступник начальника відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області. Так-так, рідний брат кандидатки, яка не виграла в конкурсі на посаду.
При цьому сама стаття, яка наробила галасу, взагалі «висмоктана» навіть не з пальця.
І що ж такого скандально повідали своїм читачам «правдоруби»?
Ну от для прикладу «журналіст» пише, що він «розкопав» скандальну інформацію про те, що син керівника управління сіької освіти пані Похиляк є підприємцем і постачає харчування у навчальні заклади міста. І тут прямо про якийсь конфлікт інтересів заявляє в статті.
Це смішно і про це давно вже писали місцеві ЗМІ. Так, Ростислав Похиляк дійсно є одним з десятка підприємців, які постачає харчування аж в чотири тернопільські школи із тридцяти. Вже багато років. Та найцікавіше, що ані в українську гімназію, ані в технічний ліцей пан Ростислав як підприємець нічого не постачає і не має жодного стосунку.
На висновок?
Сама ж пані заступник начальника відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області запевняє, що буде судитися з міською радою щодо прозорості конкурсу. Ну, зважаючи на те, що її чоловік є високопоставленим поліцейським чиновником, а рідний брат готовий на все в інформаційному плані щоб догодити сестрі, цікаво буде поспостерігати за цим всім. А скільки нового в подальшому дізнається про своїх підлеглих та їхні родинні стосунки з місцевими ЗМІ новопризначений очільник обласної поліції Сергій Зюбаненко…
Тож далі буде. Чи ні?