Унікальна ікона Божої Матері «Троєручиці» експонується у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Образ особливий тим, що в його нижній частині зображена третя рука. Перед іконою моляться для захисту від ворогів, коли є загроза для дому, просять вилікувати хвороби рук, ніг та очей, а також позбавити важких думок і туги. Про це повідомляє Файне місто з посиланням на Тернопільський обласний краєзнавчий музей.
Історія чудотворної ікони Божої Матері пов’язана з долею церковного піснетворця і автора догматичних трактатів Іоана Дамаскіна. Преподобний Іоан викривав єретиків і тим викликав гнів візантійського імператора Льва III Ісавра. Щоб зганьбити ім’я святого, імператор наказав виготовити фальшивого листа, в якому преподобний Іоан нібито запропонував напасти на Дамаск, обіцяючи свою допомогу. Прочитавши листа, халіф наказав відрубати Іоану кисть правої руки і повісити її на площі для всенародного огляду. Ввечері Іоан випросив, щоб віддали йому відтяту руку. Він впав на коліна перед іконою Божої Матері, довго зі сльозами просив у Неї зцілення руки. Після цього він знепритомнів, а коли отямився побачив, що кисть приросла і рука стала здоровою. Переповнений почуттям глибокої вдячності до Богородиці за це дивовижне зцілення, Іоан створив хвалебну пісню Матері Божій і приклав до нижньої частини ікони руку, виготовлену зі срібла (з інших джерел, преподобний сам домалював третю руку на іконі). Так вона отримала назву «Троєручиця».
У фондову збірку Тернопільського обласного краєзнавчого музею ікона Божої Матері «Троєручиця» надійшла у 1988 році. Живописне полотно написане невідомим художником, на дерев’яній основі прямокутної форми. На золотистому тлі ікони зображена Матір Божа, одягнена у зелений хітон, голова і плечі покриті бордовим мафорієм, декорований золотним шиттям та зірками на чолі й раменах, що знаменують вічнодівство.
Святкування Дня пам’яті ікони Божої Матері «Троєручиця» відбувається двічі на рік – 11 та 25 липня.
Читайте також: Справжній город зробила на клумбі у дворі жителька Тернополя (Фото)
Обговорення