Славнозвісна народна пісня “Ой у лузі червона калина” збадьорює і єднає український народ у такий нелегкий час – війну з росією. Цю пісню знає чи не коже, а переспівали її мало не всі – від малого і до старого. Та звідки вона з’явилася – читайте далі у матеріалі.
Читайте також: Маленький Тимофійчик заспівав “Ой, у лузі червона калина”, щоб підтримати військових та батька (Відео)
За однією з версій, творцем гімну українських січових стрільців вважають Степана Чарнецького – уродженця села Шманьківці Заводської громади Чортківського району. Про це розповів краєзнавець та уродженець Шманьківців Максим Огородник, пише Суспільне.
За словами краєзнавця, Степан Чарнецький – громадський і культурний діяч, автор збірок поезій, фейлетонів, літературно-мистецьких статей, нарисів із історії галицького театру. Був учасником літературного угруповання “Молода муза”, а також театральним референтом, режисером і художнім керівником театру товариства “Руська бесіда”.
Світлина з книги Надії Мориквас “Меланхолія Степана Чарнецького”.
Степан Чарнецький з приятелями
Максим Огородник розповів, що у 1914 році Степан Чарнецький написав патріотичний піснеславень українських січових стрільців “Ой, у лузі червона калина”.
Краєзнавець Максим Огородник
“Степан Чарнецький саме працював над постановкою трагедії Василя Пачовського “Сонце руїни” про гетьмана Петра Дорошенка. Замість фінальної пісні-скарги “Чи я в лузі не калина була”, поет вигадав більш оптимістичний фінал, ввівши у драму народну пісню “Розлилися круті бережечки”. Він переробив у ній слова так, щоб текст краще вписувався у зміст вистави, а останній куплет залишив без змін. Крім цього, поет створив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію”, – каже краєзнавець.
За його словами, завдяки виставі, пісня, а особливо її остання строфа “Ой у лузі…” стала відомою. У серпні 1914 року в Стрию її вперше почув чотар УСС Григорій Трух. До першої строфи “Ой у лузі…” він додав ще три, які й склали текст патріотичного гімну українських січових стрільців “Червона калина”. 24 серпня 1991 року у Верховній Раді України після проголошення Незалежності було виконано уривок пісні “А ми тую червону калину підіймемо”.
“В роки російсько-української війни, а особливо з початком російського повномасштабного вторгнення у лютому, пісня набула популярності не тільки в Україні, а й в світі, посівши перші сходинки в музичних чартах. “Ой у лузі червона калина” стала символом незламності українців, боротьби за свою державність та свободу”, –каже Максим Огородник.
За словами краєзнавця, 26 травня 1991 року в родинному селі поета відбувся перший фестиваль “Червона калина”.
Світлина з книги Надії Мориквас “Меланхолія Степана Чарнецького”.Програма фестивалю “Червона калина” 1991 року
З нагоди 110-ї річниці від дня народження поета, було відкрито пам’ятник Степанові Чарнецькому та символічно висаджено 110 кущів червоної калини.
Фото: Максим Огородник
Пам’ятник Степану Чарнецькому у Шманьківцях
14 жовтня 2016 року у Шманьківцях було встановлено рекорд України “Наймасовіше виконання стрілецького гімну України”.
Фото: Максим Огородник
Фестиваль “Червона калина”
До наших днів зберігся родинний будинок Чарнецьких, а в 2001 році одну з вулиць перейменували на честь відомого уродженця села.
Фото: Максим Огородник
Родинний дім Степана Чарнецького у Шманьківцях
“Сподіваюся, що пам’ять про славетного земляка буде в наших душах завжди. Пишаюся тим, що я також народився в тому селі, де й народився славетний поет”, –розповів Максим Огородник.
Фото: Максим Огородник
Пам’ятник Степану Чарнецькому у Шманьківцях
Обговорення