У КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» вперше в області лікарі зробили транскутанну транспедикулярну фіксацію Th12-L2. У складі операційної бригади були: нейрохірурги Бідзіля П.В., Швець О.С., інтерн Чернецький А.А., лікар-анестезіолог Питляр М.Г., операційна медична сестра Карпа І.П.
Медики обрали хірургічний метод лікування, зважили усі за і проти, врахували супутні захворюванняі та приступили до хірургічного втручання. Коректно обраний об’єм операції дозволяє оічкувати максимального ефекту лікування.
Клінічний випадок
Пацієнтку О. госпіталізували з діагнозами: поєднана травма, ЗЧМТ, забій головного мозку середнього ступеня, закрита неускладнена травма хребта, перелом L1. Анемія ІІ ст.
Після стабілізації стану хворої, наступним етапом лікування була її рання активізація, що вимагало проведення хірургічного втручання – транспедикулярний спондилодез Th12-L2. Враховавши наявність у хворої поєднаної черепно-мозкової та спінальної травми, анемії ІІ ст., хірурги прийняли рішення про проведення малоінвазивного нейрохірургічного втручання – транскутанна транспедикулярна фіксація Th12-L2.
Опис операції
Хірурги зробили 4 розрізи до 1 см, через які під постійним рентген-контролем в тіло хребця вводили транспедикулярні гвинти та змонтували систему.
Пацієнтка втратила до 50,0 мл. Її оперування тривало 45 хв.
На другу добу жінка піднялась на ноги, ще через день могла самостійно пересуватись по палаті без сторонньої допомоги. На 7 добу після операції в задовільному стані лікарі виписали її додому.
Довідка:
Стандартну операцію транспедикулярної фіксації виконують при нестабільних переломах хребта, найчастіше – це зона грудопоясничного переходу: Th11, Th12 грудні хребці, і L1, L2 поперекові хребці; ушкодження на інших рівнях, або багаторівневі переломи кількох хребців зустрічаються рідше, і тоді проводять багаторівневу фіксацію хребта, яка вимагає попереднього ретельного планування.
Для даної фіксації використовують 4 гвинта, з яких 2 встановлюють у хребець вище перелому, інші 2 – в хребець нижче перелому. Гвинти встановлюють через найміцнішу частину хребця – його ніжку. Траєкторію введення гвинта розраховуєть таким чином, щоб гвинт не попадав в хребетний канал (де він може пошкодити спинний мозок), і не “провалювався” назовні – в цьому випадку, крім ненадійною фіксації хребта можуть серйозно постраждати нирки, легені, або великі судини, розташовані в цій зоні.
Читайте також: “Ми до сих пір не віримо у це”: 17 мільйонів передали батьки Арсенка Бориса хлопчику з Броварів на Київщині