Медстестра одного з лікувальних закладів Тернопільщини розповіла, як живе після того, як перехворіла на коронавірус. Галина Радловська проживає у селі Швейків та працює у Монастириській районній лікарні. На Covid-19 захворіла близько двох місяців тому. Перші симптоми відчула одразу по поверненню з роботи додому.
“Зразу зі зміни я прийшла додому, у мене підняла температура тіла. Впродовж двох днів була не високою – до 38, а потім вже більше як 39 – 39,8 навіть було”, – каже пані Галина.
Жінка потрапила до лікарні у важкому стані. Перебувала в реанімаційному відділенні на штучній вентиляції легень. Відомо також, що незадовго до цього вона вже була на лікарняному, оскільки хворіла пневмонією.
“Я вийшла на зміну одразу після лікарняного і в цей же день захворіла. В мене наперед цього вже було запалення легень. Останній раз, коли на коронавірус захворіла, в лікарню я потрапила через 4 дні після того, як підвищилася температура тіла. Самопочуття погіршувало різко. Поруч зі мною в лікарні періодично знаходилася моя мама”, – розповідає медсестра.
Встановити, що жінка хворіє на коронавірусну інфекцію лікарям вдалося не одразу. За словами пані Галини, такий діагноз встановили вже коли вона була у реанімації. Спочатку жінці діагностували ГРИП групи А.
“Зразу то навіть не знали, що воно може бути таке, коронавірус. Бо мені ж зразу поставили ГРИП А. В реанімації я була певно вже з тиждень така важка, аж допоки в мене взяли аналізи на той вірус. То ж ніхто не знав, що то Covid-19”, – каже Галина Радловська.
Зараз пані Галина вже вдома. Проте життя її після перенесеного захворювання змінилося. Жінка не може самостійно дихати та потребує допомоги спеціального апарату.
“Життя змінилося кардинально. Надвір я не виходжу, хіба що на 20 хвилин – то саме найбільше. Постійно знаходжуся під кисневим концентратором, який допомагає мені дихати. Вже під час цієї хвороби в мене добавився ще цукровий діабет, з серецем виникли проблеми”, – розповідає жінка.
До кисневого концентратора Галина Радловська підключена постійно. Максимальний час, на який жінка може відключити апарат, це кілька разів по 20 хв, але в загальній сумі не більше 2 годин на добу. Варто відзначити й те, що апарат жінка орендує та сплачує за це кошти.
“Концентратор, який ми замовили у Китаї, – каже медсестра, – ще не прийшов. Там дуже багато процедур і проблем з доставкою. Розмитнення дороге, але в цьому допомагають діти. Поки що апарат орендую і сплачую за це кошти.”
Вартість нового кисневого концентратора – 26-27 тисяч гривень. Разом з доставкою і розмитненням, за словами Галини Радловської, апарат обійдеться приблизно у 30 тисяч гривень. Всі витрати взяли на себе її діти. Окрім цього, жінка приймає також різні медичні препарати, кошти на які витрачають також з сімейного бюджету.
Допомогу від лікарні Галина Радловська отримала у розмірі 6 тисяч гривень ще коли перебувала на лікуванні. Лікарняного та іншої допомоги, – каже жителька села Швейків, – поки більше не було. Де могла підхопити вірус, медстестра здогадується.
“До нас поступила жінка, яка їхала з Польщі, то вона одразу до нас, навіть додому не їхала. На кордоні їй сказали звернутися в лікарню, бо, мовляв, є підозра. Вона прийшла, а ми ж тоді ще не робили ті мазки. Робили тільки ці екстра-тести маленькі. Я зробила їй той тест і там показало, що у неї ГРИП А. До речі, як я поступила в терапію, мені теж робили цей експрес-тест і в мене також показало ГРИП А. Я думаю, що це від неї. Ну, був ще 9-річний хлопчик з грипом. Хіба би від нього ще, я не знаю. Ще була вагітна, але я з нею не контактувала, а більше не було”, – роздумує пані Галина.
Коли організм жінки повністю відновиться і вона зможе дихати без кисневого концентратора, лікарі не прогнозують. Кажуть, все індивідуально і залежить від конкретного випадку. Фізичні навантаження для хворої, навіть найменші, призводять до задухи. У побуті зараз їй допомагають чоловік та діти.
Зараз Галину Радловську, як людину, яка перехворіла на Covid-19, вражає легковажність, з якою люди ставляться до карантину.
“Мені потрібно було пройти рентген у Монастириська, я бачила, що у місті багато людей. У мене був шок, – каже пані Галина. Я не знаю, чи люди так не розумію, чи що. Набридло… Я розумію, що набридло, але ця хвороба, то щось страшне. Не бажаю нікому такого та закликаю берегти здоров’я.”
Обговорення