“У моїй смерті прошу нікого не звинувачувати. З життя іду добровільно”: на Тернопільщині військовий спробував покінчити життя самогубством. На щастя, чоловіка врятували. З петлі в останню мить його витягли правоохоронці, які отримали повідомлення від оператора служби “102”.
У поліцію Тернопільщини зателефонував чоловік та повідомив про намір звести рахунки з життям. Дзвінок прийняла оператор Юлія Козевич. Дівчина не розгубилася та швидко зорієнтувалася в ситуації.
“Зателефонував і сказав, що більше так не може, що у цій країні немає ніякої справедливості. Повідомив, що служив в АТО. Потрібно було витягнути з нього іншу необхідну інформацію. Я почала з ним говорити, сказала, що мене звуть Юля, почали його запитувати, звідки він телефонує”, – пригадує інспекторка відділу служби “102” ГУНП в Тернопільській області Юлія Козевич.
Впродовж 29 хвилин оператор розмовами відволікала увагу чоловіка, який був налаштований рішуче. Під час спілкування їй все ж таки вдалося вивідати у нього особисті дані та місце перебування. За цей час до помешкання прибув наряд поліції.
“Коли зайшли у будинок, він стояв на табуретці. Телефон вже лежав на підлозі. На зв’язку була дівчина – оператор лінії “102”. Потім зрізали шнурка, допомогли чоловікові. Привели його у почуття”, – розповів інспектор сектору реагування Патрульної поліції Борщівського відділення Сергій Марчук.
Про день, коли вирішив скоїти самогубство та причини такого вчинку 38-річний Микола Романов розповідає відверто. Каже, 4 роки він перебував на сході. Потім повернувся додому. Отримав нагороду за бої під Ілловайськом, має статус особи з інвалідністю внаслідок війни. На фатальний крок пішов, бо не може оформити пільги на оплату комунальних послуг та ніяк не доб’ється землі для провадження господарства. Куди б не звертався, ним “футболять”.
“В мене відкрилася рана після поранення осколком. Я нічого не можу зробити. Я звертаюся у лікарню, а мною “футболять”. В домашніх умовах я ось так лікуюся.
Я пам’ятаю, що як відкрив очі, то поліціант мною трусив. Він вже був забрав мене з зашморгу, положив на диван і там вже намагався привести до тями, а потім я вже відкрив очі у лікарні”, – зазначає військовий.”, – розповідає старший лейтинант запасу Збройних Сил України Микола. Романов.
Про те, що спроба закінчилася невдачею, Микола Романов щиро радіє. Своїм рятівникам вдячний. Переконує, більше на такий фатальний крок не піде, а пільг таки доб’ється.
Читайте також: “Крик матері вбитого солдата не забути ніколи”: волонтер Володимир Мосейко про допомогу військовим (Відео)
Обговорення