Доволі часто заробітчани стикаються з проблемою втрати права на призначення пенсії в Україні. Відбувається це у випадках, люди працювали в іншій державі неофіційно, або працювали в тій країні, з якою Україна не укладала угоди про соціальні гарантії. Також така ситуація можлива за умови, коли особа працювала легально в державі, що має угоду з Україною, але не потурбувалися про необхідні документи. Аби цього не трапилося, перше, про що потрібно пам’ятати перед виїздом або вже працюючи закордоном – це страховий стаж. Якщо після роботи за кордоном людина має намір жити в Україні, то пенсію їй призначатимуть за українськими законами, тому без страхового стажу неможливо набути право на пенсійне забезпечення. Детальніше – у матеріалі.
Для забезпечення соціальних гарантій своїх громадян Україна укладає відповідні угоди з іншими країнами. Це держави колишнього Радянського союзу і держави СНД (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Російська Федерація, Молдова, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан), держави Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія), держави ближнього та далекого зарубіжжя (Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія).
Частину цих угод, а саме угоди з країнами колишнього Радянського Союзу (нинішнього СНД), укладено за територіальним принципом, частину – за пропорційним.
“Територіальний принцип передбачає, що стаж, якого людина набула, працюючи в цих країнах, зараховують і в Україні. Суть пропорційного принципу, за яким Україна співпрацює з іншими державами, у тому, що Україна окремо нараховує людині пенсію за «український» стаж згідно зі своїм законодавством, а інша держава нараховує пенсію за частину «свого» стажу за своїми законами. Для визначення права особи на пенсію буде взято до уваги стаж іншої держави. І якщо пенсіонер проживає в Україні, інша держава пересилає йому свою частину коштів в Україну, і навпаки, – якщо пенсіонер живе в іншій країні, то Україна переказує йому кошти за місцем проживання. У підсумку слід мати достатню кількість стажу для призначення пенсії”, – каже начальник управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Світлана Руцька.
Для підтвердження свого стажу роботи в зазначених країнах потрібно мати відповідні документи, і органи Пенсійного фонду допомагають майбутнім пенсіонерам в їх отриманні, надсилаючи запити.
Спеціалісти радять, перш ніж їхати на роботу за кордон, людям варто дізнатися, скільки страхового стажу вони вже мають в Україні. Зробити це можна у сервісному центрі Пенсійного фонду або в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Фонду, попередньо зареєструвавшись.
“Також потрібно поцікавитися, чи існує угода з тією країною, де доведеться працювати, і якщо так, то за яким принципом її укладено, – територіальним чи пропорційним. Крім того, потрібно з’ясувати умови зарахування стажу та призначення пенсії у цій країні і дізнатися, як можна це перевірити й контролювати свого роботодавця”, – додає Світлана Руцька.
Якщо так сталося, що людина вже досягла пенсійного віку, але необхідного страхового стажу не має, то його можна докупити, підписавши договір із Державною фіскальною службою та сплативши страхові внески за певний період.
Читайте також: Немає стажу – не буде пенсії: хто і скільки отримуватиме в 2021 році (Наживо)
