Як часто в щоденній метушні ми забуваємо про найголовніші речі в нашому житті? Кудись поспішаємо, постійно не вистачає часу, а роки невблаганно пролітають повз. І ось настає день, коли найрідніша людина відходить у інші світи, і ви розумієте, що вже ніколи більше не будете дитиною… Цінуйте маму і говоріть їй про свою любов, доки маєте таку можливість!
«Вже сьомий рік не чую маминого голосу»
Свою історію, яка направду примушує замислитися, розповідає нам пані Марія.
«Я така ж звичайна жінка, як і тисячі інших навколо: завжди заклопотана, завжди зайнята, завжди кудись поспішаю – бо таким і є наше життя. Так було, відколи я вийшла заміж і поринула в дорослі турботи. Але є одна річ, про яку я дуже шкодую і не можу собі простити – це моє колишнє відношення до мами, якої вже немає на цьому світі… Вона телефонувала мені щодня, але я не завжди мала можливість розмовляти з нею про якісь неважливі, буденні речі – що я приготувала на сніданок, якого кольору сорочку купила синові, чи підлила квіти на підвіконні… Мабуть, мама розуміла, що відриває мене від справ, і наче вибачалася, але все одно дзвонила.»
Сьогодні Марія з великим жалем згадує, як її дратувало таке обговорення несуттєвих дрібниць. Бувало, що вона частенько обривала розмову на півслові або навіть спеціально не брала телефонної слухавки.
«Я тоді думала, що це неважливо, ще встигнемо наговоритися, адже є речі набагато терміновіші і важливіші. Але коли сім років тому мами не стало, до мене раптом дійшло, що я вже більше ніколи не почую її теплого голосу… Пам’ятаю, як довго я плакала, коли в її старенькому, ще кнопковому телефоні я знайшла єдиний записаний контакт: «Донечка»… Для неї я була єдиною найважливішою людиною в житті, а мені було шкода витратити якусь хвилину свого дорогоцінного часу на просте «Привіт, матусю! Як твої справи?» Ніколи собі цього не пробачу!»
Цінуйте маму і кажіть їй про свою любов
На жаль, історія Марії – далеко не рідкість. Подумайте самі, коли востаннє ви телефонували своїм батькам просто так, без приводу? Для вас це, може, й неважливо, але для стареньких такі розмови – як промінчик сонця, який зігріває та освітлює весь день!
«Не повторюйте моєї помилки, – радить пані Марія. – Цінуйте маму і батька, доки вони живі, бо потім вже не зможете сказати їм теплих слів. Повірте, що ви будете дуже шкодувати про втрачені миті спілкування, яких вже не повернути…»
Справді, життєві перипетії закручують нас у свій вир, але забувати про найрідніших не можна. Тому відкладіть всі свої справи і зателефонуйте мамі просто зараз!
Читайте також: «Я сама позбавила себе сімейного щастя»: самотня жінка поділилася своєю історією