Без прогулянок, зустрічей з друзями, а ще – дистанційне навчання… Карантин змусив самоізолюватися, проте не відмінив уроки. Якщо досі шкільне навчання дітей гармонійно розподілялося між вчителями і батьками, то у період самоізоляції ця ніша повністю “лягла на спини” дорослих. Для багатьох сімей така ситуація стала своєрідним викликом.
Марта Друбиняк – мама першокласника. Тернополянка намагається максимально виконувати поставлені завдання і радіє, що у період дистанційного навчання їй не доводиться ходити на роботу. Не уявляє, якби справлялася з навчанням Захара та домашніми клопотами, якби на час карантину їй не надали відпустку.
Хоча ми живемо в приватному будинку, але на вулицю виходимо мало. Намагаємося не гаяти часу. Адже, окрім чималої кількості домашніх справ, потрібно виконати ще й усі шкільні завдання. Боюся, щоб Захарчик не відставав від інших діток, коли все внормується і він повернеться до школи. Намагаюся максимально допомагати йому у навчанні. Радію, що не доводиться у цей час ще ходити на роботу, бо так у мене залишається більше часу для уроків. Хоча, можливо, у різних школах різна кількість завдань, – поділилася своєю думкою Марта Юріївна.
Чимало батьків розгублені: багато завдань з усіх предметів, діти не хочуть робити уроки – деякі асоціюють карантин з канікулами, а дехто наляканий ситуацією, що сталася. Тим часом головне для батьків, каже професорка психології Марина Орап – правильно розставити пріоритети.
Діти мають бути щасливі, задоволені і жодним чином не відчувати психологічного тиску. Здати екзамен на відмінне батьківство вдасться передусім тим дорослим, які дослухаються до своїх дітей, а не до власного его. Потрібно чітко розставити пріоритети. У дитини має бути режим, виділений час для всіх її потреб. Навчання важливе, проте дитина передусім має бути здоровою і щасливою. Усі ваші дії не повинні зашкодити її здоров’ю, а поставлені перед нею завдання відповідати її можливостям, – зазначає психолог Марина Орап.
Ще одним із важливих моментів у навчанні Марина Орап відзначає бажання батьків бачити у своїй дитині відмінника чи відмінницю. Не кожна дитина сприймає та засвоює матеріал однаково. Спеціаліст радить відмовитися від власних нереалізованих амбіцій, не боятися визнавати, що вашій дитині щось не вдається та в жодному випадку не сприймати це за власну поразку.
Інколи батьки настільки хочуть бачити свою дитину кращою у всьому, що втрачають відчуття межі і переходять її. До мене зверталася дитина, яка зростала у постійному прагненні бути першою, виконувати все досконало. Вона виросла абсолютним перфекціоністом. І от, коли виникла ситуація, де їй щось не вдалося, у неї сталася справжня трагедія. Вона не могла і не знала як самостійно справитися з цією ситуацією, впала у відчай.
Батьки повинні зняти “корону відмінника”. Не всім судилося бути всюди і всьому першими та найкращими. І це зовсім не говорить про те, що ваша дитина у чомусь поступається”, – каже психолог Марина Орап.
Статистика, яку оприлюднив Освітній Омбудсмен України, свідчить – лише 1% дітей не продовжили навчання під час карантину. Усі завдання виконують 85,1% школярів і 13,9% – навчаються не в повному обсязі.
автор Людмила Маліброда
Обговорення