Незвичну для жінки справу опанувала для себе начальник відділу служби “102” УОАЗОР ГУНП в Тернопільській області, капітан поліції Євгенія Іваськів. Розведенням бджіл поліцейська займається не один рік. Жінка доглядає за комахами та переробляє продукти бджільництва. Каже, аби стати пасічником, треба перестати боятися бджіл та полюбити їх.
Бджільництвом Євгенія зацікавилася не одразу. Та зізнається, симпатію до маленьких “трудівниць” відчувала завжди. Ідея поставити один вулик виникла у мами поліціантки ще кілька років тому. Жінка хотіла, аби маленькі комахи запилювали цвіт у їхньому садку.
Ідея поставити один вулик ще кілька років тому виникла у мами Євгенії. Жінка хотіла, аби маленькі комахи запилювали цвіт у їхньому садку. Напевне, любов до бджіл — у мене в крові. Пасіку тримав мій дідусь. Щоправда, перейняти в нього тонкощі бджільництва мені не довелося — він помер. Мама бджільництвом не займалася також, але вона теоретично більше підкована ніж я, бо бачила, як і що робить її тато.
Серйозно займатися пасікою Євгенія Іваськів розпочала років п’ять-шість тому. В бджільництві – самоучка. Всю необхідну інформацію дізнавалася за допомогою спеціальної літератури та інтернету. Окрім цього також відвідувала фестивалі, форуми та ярмарки.
Спочатку при роботі з бджолами я одягала захисні костюми,в день мене могли бджоли вкусити близько сорока разів. Тепер, навіть якщо бджоли мене і жалять, то немає жодної реакції. Крім того, часті укуси бджіл роблять профілактику від багатьох хвороб. Адже бджолина отрута стимулює імунну систему людини.
За останні роки пасіка Жені зросла до двадцяти вуликів. Спочатку бджіл купувала, а сьогодні уже розводить самостійно. Усі сім’ї для неї рідні, усіх любить однаково, – зізнається вона. Зайнятість на роботі не дозволяє їй приділяти достатньо уваги своїм маленьким підопічним, але кожен вихідний чи вільний час намагається віддати бджолам.
Читайте також: Весілля від села до міста: “Поросятко кричить, шинки вудяться, а в бутлик капає самогонка”, – ділиться спогадами жителька Тернопільщини
