Нещодавнє дослідження показало, що російська пропаганда намагається посіяти розбрат серед українських школярів. З листопада 2023 року до січня 2024 року проведено загальнонаціональне опитування, у якому взяло участь понад 14 тисяч учнів 5–9 класів із 24 областей України (за винятком тимчасово окупованих територій). Після обробки даних до аналізу було включено 5351 респондента.
Про це пише Файне місто з посиланням на Міністерство освіти і науки в Україні.
Що виявило дослідження?
Близько 60% школярів зазначили, що стикалися з негативними повідомленнями, які намагаються розпалити ворожнечу між українцями. Такі твердження найчастіше поширюються через соціальні мережі TikTok та Instagram (39%), а також месенджери, YouTube, онлайн-спільноти та навіть чати в онлайн-іграх.
Серед поширених тверджень, які можуть викликати конфлікти:
- «Носіям певної мови не місце в Україні» (21% погодилися);
- «Українськомовні агресивно нав’язують свою мову» (20%);
- «Справжній українець не залишиться в Україні, щоб не наражати сім’ю на небезпеку» (19%).
«Розглядаючи всі пропоновані негативні стереотипи, ми можемо стверджувати, що ті, хто чув повідомлення, що роз’єднують (суспільство), значно частіше схильні погоджуватися з цими стереотипами порівняно з тими, хто не чув» — йдеться в дослідженні.
Булінг і пропаганда: як пов’язані?
Одна з найгостріших проблем, яку показало дослідження, — це зв’язок між деструктивними наративами та булінгом у школах. Найпоширенішими причинами цькування серед учнів стали:
- Спілкування російською мовою — 36%.
- Спілкування українською мовою — 34%.
- Досвід біженства — 21%.
- «Батько не служить у ЗСУ» — 19%.
Такі цифри свідчать про те, що пропаганда впливає не лише на суспільство загалом, але й на стосунки між дітьми в школах.
Як діти реагують на суперечливу інформацію?
Коли підлітки стикаються зі спірними твердженнями, більшість із них звертається за порадами до батьків (50%). Водночас кожен третій школяр (34%) не перевіряє отриману інформацію та не питає нікого про роз’яснення.
Як протидіяти загрозам?
Дослідження підкреслює необхідність протидії таким загрозам:
- Навчати дітей розпізнавати маніпуляції. Потрібно пояснювати школярам, як працює пропаганда та чому її мета — розділити суспільство.
- Зміцнювати діалог із батьками. Відкриті розмови про інформацію, яку діти бачать в інтернеті, допоможуть зменшити вплив пропаганди.
- Протидіяти булінгу. Школи мають приділяти більше уваги єдності між учнями, щоб уникати конфліктів, пов’язаних із пропагандою.
Результати дослідження підтверджують реальність інформаційних загроз. Важливо діяти швидко, щоб захистити дітей та виховати свідоме, згуртоване покоління українців.
Підготувала Оксана Середа
Читайте також: ВЛК онлайн: як працюватиме “Резерв+”
Обговорення