Дитину не хотіли брати за руку: львівські хірурги врятували 6-річну тернополянку з рідкісним захворюванням

Вікуся Волошин з Тернополя 4 роки боролася з рідкісним захворюванням, яке не давало їй спокою. Цю дитину ніхто не хотів брати за руку і навіть у садочку. Все – через постійно мокрі долоньки. І от нарешті фахівці Дитячої лікарні Святого Миколая допомогли дівчинці. Про це пише Файне місто з посиланням на Перше медичне об’єднання Львова.

Коли Вікусі було 2 роки, батьки вперше помітили, що в донечки мокріють ручки, особливо тоді, коли хвилюється. З часом виділень на долоньках ставало все більше, а ручки висихали все рідше. Вода буквально текла – вже незалежно від емоційного стану дитини. Місцеві лікарі порадили більше позитивних емоцій та прописали спеціальний крем, який підсушує шкіру.

Через деякий час долоньки Віки вже завжди були мокрими. Ба більше – через постійну вологість на них утворювались тріщини, рани та бородавки. Рідні дівчинки де тільки не шукали допомоги, але більшість спеціалістів розводили руками і радили навчитись жити з цим. А жити було складно. У садочку інші діти не хотіли брати Вікусю за руку, а вихователі сварили за мокрі пластилін, папір та олівці.

Навіть коли лунала повітряна тривога і всі спускалися до укриття, була така ситуація: усім подають руку, а Віці – ніхто, – з болем розповідає тато.

Одного дня з соціальних мереж мама Вікусі дізналася, що львівські спеціалісти успішно виконали операцію дитині з такою ж проблемою, як у її донечки. Не зволікаючи, родина повезла Віку до Львова – в Дитячу Лікарню Святого Миколая.

Наші хірурги обстежили маленьку тернополянку і підтвердили: це дійсно те саме вроджене захворювання, з яким вони вже мали справу. Називається – пальмарний гіпергідроз. Простими словами: хвороба мокрих долонь. Зустрічається вона лише у 3% людей. Але причина та механізм виникнення гіпергідрозу медицині невідомі і досі, – йдеться у повідомленні Першого медоб’єднання Львова.

Медики пояснили батькам, що ця проблема сама собою не зникне. Ба більше, хвороба загостриться в підлітковому віці. Але порятунок – є!

Колись медики випадково дізналися, що при пересіченні певних нервових корінців у грудній клітині людини, блокується робота потових залоз, які знаходяться на руках, шиї, голові та під пахвами. Саме це і допомагає нам хірургічно впоратись із хворобою мокрих долонь. Ми “блокуємо” саме ті нервові волокна, що відповідають за потовиділення в конкретній ділянці, – розповідає Олександр Калінчук, хірург, медичний директор Дитячої Лікарні Святого Миколая.

Тож спеціалісти взялися оперувати Віку. Під час втручання хірурги через сантиметровий розріз пересікли нервові волокна, які відповідають за стимуляцію потових залоз на ручках дитини. Операція тривала годину.

Долоньки Вікусі більше не мокріють. Вже на наступний день після операції щаслива дівчинка зліпила омріяну картину з пластиліну і подарувала її своєму лікарю-рятівнику.