У тиші звукоізольованої студії “OLI Music” у Львові лунали останні акорди нової композиції для світового бренду. Михайло Олійник, власник студії та талановитий композитор, задоволено відкинувся на спинку крісла. Ще один проект завершено успішно. Але він і гадки не мав, що за кілька місяців ця затишна студія зміниться на окопи Донбасу, а замість замовлень від брендів він створюватиме музику для підтримки бойового духу українських захисників. Про це пише Файне місто.
Як кажуть мої побратими, тепер я працюю на найвідоміший бренд у світі — Збройні сили України, — посміхається Михайло, згадуючи свій шлях від успішного композитора до військового музиканта.
ВІД МУЗИЧНОЇ РОДИНИ ДО ФРОНТУ
Михайло Олійник народився в місті Гусятин на Тернопільщині, в родині, де музика була не просто захопленням, а способом життя.
Моя сім’я походить із села Чабарівка, де зараз стоїть хатина мого дідуся. У моїх батьків шестеро дітей — три брати та три сестри. Ми всі музиканти, і кожен з нас професійно займався музикою, здобував освіту, — згадує Михайло.
Його музичний шлях привів його до престижних навчальних закладів — Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка та Київської муніципальної академії музики ім. Р. М. Глієра. Здавалося б, майбутнє було чітко визначене — творча кар’єра, успішний бізнес. Але доля розпорядилася інакше.
Мені дуже подобається в ролі композитора те, що коли ти створюєш ідею, вона може жити без тебе і виконуватися іншими. Ці твори починають жити своє життя, — захоплюючись каже композитор.
НОВА РЕАЛЬНІСТЬ
24 лютого 2022 року змінило все. Михайло, як і тисячі інших українців, опинився перед вибором. І він обрав захищати свою країну.
Життя на фронті інше — війна поруч не з відео новин і не з TikTok, а ось тут, поруч, — ділиться він своїми враженнями про перші дні на передовій.
Але навіть у найскладніших умовах Михайло не забув про свій талант. Навпаки, він знайшов новий спосіб його застосування.
Я зрозумів, що своїми навичками можу творити нову військову культуру. Це потрібно, адже стара культура була радянською, з її ритуалами і символами, — пояснює Михайло.
“КУЛЬТУРНИЙ ДЕСАНТ”: МИСТЕЦТВО НА СЛУЖБІ АРМІЇ
Михайло став частиною унікальної ініціативи під назвою “Культурний десант”, засновником якої є Миколай Сєрга. Це група військовослужбовців, які до війни були митцями, а тепер використовують свої таланти для підтримки бойового духу на передовій.
Ми привозимо книги на фронт, розповідаємо про наші цінності, демонструємо культурні здобутки та показуємо, чим ми відрізняємося від ворога. Шукаємо мотиваційні змісти в нашій культурі — це те, що нас об’єднує, — пояснює Михайло.
Проект охоплює різні напрямки фронту — від Харківського до Херсонського. Військові проводять концерти, читають вірші, створюють нові твори — все це для підняття морального духу побратимів. За час повномасштабного вторгнення “Культурний десант” провів 4500 заходів в зоні бойових дій.
Бійців це дуже надихає. Є історії, коли солдати виходять в онлайн і запрошують на виступи своїх рідних, дружин. Вони дякують, що змогли запросити на концерт своїх рідних, яких давно не бачили, — розповідає Михайло.
Дуже часто командири кажуть, що мої хлопці сьогодні, можливо, вперше посміхнулися за останній місяць, — додає він.
МУЗИКА ЯК ТЕРАПІЯ
Війна значно вплинула на творчість Михайла. Він почав створювати пісні, що відображають переживання солдатів, їхні історії та почуття.
Мій військовий досвід тепер впливає на мій музичний вибір і шлях. Це змінилося, — зізнається композитор. Я почув і побачив багато історій, пережив безліч подій, і це допомагає виразити себе через творчість. Рано чи пізно, їдучи степами Херсонщини тобі приходять ці ідеї, думки і вони формуються вже в якісь музичні твори.
Ця творчість — це терапія. Військовослужбовці та цивільні люди можуть через музику проживати складні ситуації та події, відпускати їх і рухатися далі, — пояснює він.
Нещодавно Михайло випустив альбом фортепіанних творів “Мить”, який включає 7 композицій, створених на передовій.
Деякі композиції я присвячую своїм побратимам. Це для них дуже цінно. Навіть найменший прояв уваги для військовослужбовців є важливим, адже іноді є відчуття, що про нас забули. І саме з цим відчуттям ми боремося, а творчість допомагає, — говорить Михайло.
Якщо в мене народжуються нові ідеї, це означає, що мій емоційний стан більш-менш нормальний, — додає він.
НОВЕ ПОКЛИКАННЯ
Михайло вірить, що його музика не лише допомагає зараз, але й створює новий військово-музичний епос для майбутніх поколінь.
Наші діти і внуки будуть вивчати це з книжок. І ми маємо чим гордитися. Наша місія — зафіксувати це, адже це те, що не зникає і залишиться завжди, — каже він.
Я почав співати, хоча ніколи не думав, що буду це робити. Зараз спів для мене — як дихати, як говорити, — ділиться Михайло. Навіть співаючи українською, я бачив, як американці плачуть, — додає він, підкреслюючи універсальність мови музики.
ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ
Незважаючи на складні умови, Михайло не припиняє творити. У жовтні цього року він планує випустити міні-альбом, який буде представляти собою трилогію, де зливаються слова Шевченка, Костенко та Симоненка.
Те, що ми створюємо, житиме після нас і буде надихати інших. Саме це є справжньою метою творчих людей, — підсумовує Михайло Олійник.
Я вважаю, що митець буде творити в будь-яких умовах якщо це його місія, — завершує Михайло, демонструючи незламність духу українських митців навіть у найважчі часи.
Історія Михайла Олійника — це не просто розповідь про талановитого музиканта. Це історія про силу мистецтва, яке здатне підтримувати, надихати і зцілювати навіть у найтемніші часи. Це історія про те, як творчість стає зброєю, а музика — голосом незламного духу нації.
