Згідно нового закону про мобілізацію, в Україні всі військовозобов’язані віком 18–60 років повинні до 16 липня оновити свої облікові дані. Якщо цього не зробити, то слід очікувати штрафів. Детальніше про це розповів адвокат Олександр Золотухін, пише Файне місто.
У чому різниця між уточненням та оновленням даних?
Фактично, уточнення і оновлення даних – це поняття тотожні, оскільки уточнюють ті дані, якщо вони раптом змінилися в призовника або військовозобов’язаного. А факт оновлення фактично вважається відповідно до закону, оскільки закон зобов’язує кожного призовника, військовозобов’язаного, оновити свої дані в ТЦК.
Оновлення – це, по суті, навіть якщо у вас нічого не помінялося. Уточнення – це коли ви відповідно уточнюєте певну інформацію, яка могла би мати зміни.
Також деякі плутають “Резерв Плюс” та “Оберіг”. У чому ж основна їхня відмінність?
“Оберіг” – це назва системи реєстру військовозобов’язаних. Фактично, він називається Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних та призовників, але йому надали таку назву – “Оберіг”. Тобто, в поліції існують різні інформаційні системи. В даному випадку назвали його “Оберіг”. Відповідно, “Резерв+” – це додаток до системи “Оберіг”. Тобто, по суті, є Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних і до нього створили власне додаток “Оберіг”.
Самого кабінету призовника наразі немає, а додаток до нього є. Це трішки дивно, оскільки спочатку мали би створити сам кабінет, а згодом до нього додаток. Натомість почали з додатка, адже спішили виконати вимоги закону, оскільки кожен військовозобов’язаний чи призовник мав право оновити свої дані, в тому числі електронним способом через додаток.
Ви говорите ось про поспіх щодо цього закону. А чи є в ньому якісь неточності?
Я маю на увазі, що було прийнято зміни в квітні про те, що кожен протягом 60 днів через місяць з дня набрання чинності закону має оновити дані. Відтак, фактично Міністерство оборони мало запропонувати порядок оновлення даних, як цього вимагає закон. Закон власне вказує, що оновити дані можна було трьома способами: через ЦНАП, ТЦК або через кабінет призовника. Кабінет призовника не зробили, але зробили додаток “Резерв+”. Інформація про те, хто розробляв додаток, відповідно внутрішні відомості про те, як зберігаються дані, як обробляються – тобто положення про цей додаток наразі засекречене і не опубліковане для громадськості.
Але разом з тим, такий додаток був створений, на мою думку, поспіхом, оскільки самого кабінету наразі не створили, бо кабінет має мати суттєво ширший загал, наприклад, подавати певні документи, надавати документи на відстрочку тощо. Натомість, додаток – це лише інформаційний додаток до кабінету призовника, де ми можемо бачити лише основну інформацію.
Кожен військовозобов’язаний повинен мати військовий квиток та показувати його на вимогу осіб, які уповноважені перевіряти. Що має бути вказане у цьому документі і якщо його немає при собі, що тоді робити?
Дійсно, кожний військовозобов’язаний має носити з собою з 18 травня оригінал військово-облікового документа, який в нього є. Оригінал військово-облікового документа містить сам документ, на якому є власне відомості про призовника:
- останній його медогляд (придатний або непридатний до військової служби)
- де він стоїть на обліку
- коли він став на облік
- коли він останній раз оновлював дані у військкоматі.
Фактично, відсутність такого документа може стати підставою для того, аби такого призовника доставити, наприклад, у центр комплектування для з’ясування обставин: чи він стоїть на обліку чи ні і для життя якихось заходів, якщо він не стоїть на обліку.
Нині жваво у соцмережах обговорюють питання: а чим же відрізняється штрих-код у військово-облікових документах від QR-коду саме у додатку “Резерв Плюс”?
Штрих-код – це військовий ідентифікаційний номер. Кожному військовозобов’язаному або призовнику присвоюється військовий ідентифікаційний номер для полегшення сканування цього коду. Оскільки цей код має багато цифр, відповідно, придумали штрих-код для того, щоб відповідні працівники могли легко сканувати цей штрих-код і отримати всю інформацію про призовника чи військовозобов’язаного.
Відтак вони мають значущу різницю, оскільки QR-код призначений для перевірки дійсності того документа, який надається особою для перевірки, а штрих-код – це по суті військовий ідентифікаційний номер, який має кожен призовник.
А ось мають бути якісь у працівників ТЦК, як вони мають перевіряти точніше ці штрих-коди? У них мають бути якісь спеціальні телефони, планшети для цього? Вони мають з ними ходити чи цей штрих-код можуть сканувати лише у ТЦК?
Так, дійсно, окрім власне будь-яких камер, які вони носять із собою, вони ще мають мати відповідні пристрої, які підключені до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, тобто “Оберегу”, і відповідно в цьому “Оберезі” сканувати штрих-код для того, аби дізнатися інформацію про призовника. Також вони можуть ввести цю інформацію в систему вручну і вручну знайти ту чи іншу інформацію про військових.
Головне питання: що ж буде з тими військовозобов’язаними, які не уточнять свої дані до 16 липня? Яка далі процедура?
На них можуть накласти штраф. Власне, один штраф від 17 до 25 500 грн за те, що вони не виконали вимогу закону і не оновили свої дані, тобто порушили правила військового обліку. Як це буде робитися і як швидко це слід очікувати – наразі питання, оскільки ТЦК “завалені” роботою як із призовниками і військовозобов’язаними, які прийшли оновити дані, так і з тими, хто має пройти ВЛК, які були обмежено придатні і з 4 травня зобов’язані повторно пройти ВЛК. Також питаннями відстрочки, оскільки порядок її отримання змінився і його слід дотримуватися.
А що ж буде з людьми, які не будуть сплачувати штрафи? Як далі їх будуть відстежувати? Має ловити їх поліція, накладати якісь обмеження, чи передбачено це законом?
По суті, ТЦК мають право скерувати постанову відразу до виконавця державного чи приватного для виконання. Після цього на рахунки боржника накладуть арешт, поки він не сплатить кошти. Якщо сума штрафу буде суттєва, можуть накласти арешт на майно, доки боржник не виконає постанову і не сплатить штраф.
А якщо є такі чоловіки в Україні, які мають достатні статки і будуть сплачувати штрафи знову і знову? Чи дає їм це певну відстрочку від того, що вони уточнили свої дані, чи все-таки їх зобов’язуватимуть?
По суті, це жодної індульгенції не дає, оскільки після сплати штрафу йде вимога про прибуття, в тому числі адміністративне затримання і позбавлення прав керування. Крім того, такі дії можна кваліфікувати як ухилення від виконання військового обов’язку і це вже кримінальна відповідальність.
Як гадаєте, чи не будуть продовжувати цей термін уточнення даних на ще якийсь період?
Наразі проблема є в тому, що держава не дотримується принципу правової визначеності. Спочатку Міністерство оборони підтримало цей законопроєкт, тепер вони вже його не підтримують. Фактично часу є достатньо, оскільки через додаток “Резерв+” або через ЦНАП оновити дані немає проблем. Черг там немає і через додаток тим більше.
Немає жодних перепон для того, аби оновити дані. Тому чи встигнуть парламентарі до 16 липня проголосувати за відповідні зміни – питання ймовірне. Оскільки залишається дуже мало часу, якщо таке буде, то відповідно цей строк продовжиться.
Чи несе роботодавець відповідальність за працівника, який не уточнив свої дані? Чи будуть, можливо, на роботодавців накладати якісь штрафи?
Ні, відповідальність несе виключно громадянин, який є військовозобов’язаним, і стоїть на військовому обліку. На роботодавця можуть накласти лише санкції у тому випадку, якщо він неналежно веде військовий облік на підприємстві. Тобто не надав дані у ТЦК про те, що відповідні працівники працевлаштовані, або, умовно кажучи, не вручив повістку, яка прийшла на підприємство. За не оновлення даних відповідальність роботодавець не несе.
Що ви думаєте про отримання повісток у поштові скриньки. Як це діятиме взагалі від 16 липня?
Працівники ТЦК матимуть право складати постанови про адмінправопорушення, надсилати їх поштою. Також матимуть право викликати військовозобов’язаних повісткою шляхом надсилання Укрпоштою. Вона надсилається з розрахунком того, що повідомлення має прийти за 14 днів відповідному призовнику або військовозобов’язаному. Таке повідомлення приходить на пошту.
Особу, до якої вона прийшла, повідомляють, що є відповідний лист. Якщо особа не забирає і повістка повертається назад, то в такому випадку вона вважається врученою. А якщо особа забрала відповідні відомості, то теж вважається повідомленою. Тобто в будь-якому випадку особа буде вважатися повідомленою про те, що їй надійшла повістка, і вона має з’явитися.
А якщо цю повістку, наприклад, забирає не та людина, для якої вона призначена, що в такому випадку? Як це довести взагалі?
Це питання до військовозобов’язаного, чи він коректно вказав інформацію про своє місце роботи та адресу.
Як діяти, коли тебе зупиняють працівники ТЦК і поліція? Що входить у їхні повноваження, а що ні? І що робити, якщо вони порушують ці повноваження? Чи дозволено знімкувати працівників ТЦК на камеру? Тому що бачимо в соцмережах, що люди знімають, а вони кажуть, що їх не можна знімати.
Фактично, працівники ТЦК мають мати боді-камери і відповідно фіксувати це на власні боді-камери. Вони забезпечені відповідними технічними пристроями для того, аби здійснювати знімання. Щодо цього, дії працівників поліції та працівників ТЦК є публічними і особа має можливість захистити себе в майбутньому. Але разом з тим, достатньо вказати про те, аби працівники ТЦК самостійно ввімкнули свої боді-камери і розпочали запис, щоб мати можливість використати таке відео.
Якщо особа сумнівається, то безумовно вона може знімати на свій мобільний телефон. Єдине, що вона не має права знімати, це службові документи. Але записувати відомості можна. Потрібно з’ясувати, з якою метою вас зупинили, і якщо, наприклад, для перевірки документів, надати їх. Право перевірки разом з поліцією ТЦК мають. А якщо ж ці вимоги явно незаконні, то слід звертатися до працівників поліції, які можуть бути разом з працівниками ТЦК, або викликати поліцію самостійно.
Олександре, а за цей час від того, як почав діяти закон про мобілізацію, чи багато до вас звертається людей, чоловіків, можливо, про порушення повноважень ТЦК? З якими скаргами найчастіше звертаються?
Найчастіше звертаються призовники і військовозобов’язані щодо того, як діяти в подальшому. Тобто, які документи збирати, куди їх заносити, як правильно оновити дані, аби не порушити закон і не отримати штрафи тощо.
Держава мало комунікує в тому плані, що дуже часто змінює правила, але водночас не завжди їх роз’яснює. Фактично, люди інколи позбавлені можливості розуміти, наприклад, навіть перелік документів, який потрібно зібрати, оскільки в законі написано одне, а Кабмін приймає зовсім інше. Тому швидше за все люди звертаються через нерозуміння того, як діяти в подальшому.
Щодо порушень, вони були як зі сторони держави до війни, так і продовжують бути зараз. Це, звичайно, державна сфера, де є певні дії і певна бездіяльність, і на такі порушення слід реагувати, але все дуже індивідуально і поодиноко.
А ось чи потрібно реагувати? Ми бачимо у соцмережах дуже багато відео, коли нібито працівники ТЦК, так би мовити, пакують чоловіків у мікроавтобуси і везуть. Чи потрібно, якщо людина вже потрапила в ТЦК, пройшла ВЛК, звертатися в такому випадку до поліції, якщо є такі дії?
Швидше за все поліція присутня, оскільки зараз працівники ТЦК патрулюють спільно з працівниками поліції. Тому, фактично, я припускаю, що поліція присутня при всіх цих випадках. Головне – звертатися до них із законними вимогами.
А якщо вони не реагують на це?
Тоді слід викликати інший наряд поліції, слідчо-оперативну групу і так далі. Але адміністративне затримання можливе лише працівниками поліції і лише у випадках, коли особа або не має облікових документів, або знаходиться в розшуку, оскільки вона не з’явилася за повісткою і стосовно неї мають бути складені адміністративні матеріали. Тому по суті слід звертатися до працівників поліції, намагатися зафіксувати свої звернення, і у випадку, якщо вони не реагують, то телефонувати ще раз у поліцію, щоб викликати інший екіпаж.
Читайте також: Не міська рада чи мер, не обласна рада – повістки виписують лише службовці ТЦК і СП