Навесні українці відзначатимуть кілька важливих релігійних свят. Хоча після реформи ПЦУ в церковному календарі більшість дат змістилася, Великодня ці зміни не торкнулися, пише Файне місто з посиланням на РБК-Україна.
Чому свята отримали нові дати
З 1 вересня 2023 Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) послуговуються новоюліанським календарем. Перехід на цю систему літочислення був ухвалений на Помісному соборі церков через низку причин.
“Старий” юліанський календар був астрономічно неточним, адже похибка у днях в ньому до наших днів досягла 13 днів. До того ж юліанською системою користується Російська православна церква, від якої Україна прагне повністю відмежуватися.
Новоюліанський календар подібний до григоріанського, який використовують у світському житті більшість країн світу, а також у римо-католицьких церквах.
Після переходу дати майже всіх важливих церковних свят змістилися на 13 днів раніше. Зокрема Різдво тепер українці святкують 25 грудня, Покрова – 1 жовтня, святого Миколая – 6 грудня.
Проте нововведення у літочисленні не стосуються дати Великодня, яка змінюється щорічно та визначається за особливими правилами. Крім того, від Великодня обчислюють ще кілька релігійних дат.
Перелік свят навесні 2024 року
Свято Воскресіння Христового щорічно відзначають весною, але воно припадає на різні дати – у період між 4 квітня та 8 травня.
До дати Великодня прив’язані: період Великого Посту, Вербна неділя (за 7 днів до Великодня), Вознесіння (на 40 день після Великодня), Трійця (на 50 день після Великодня), початок Петрового посту (через 57 після Великодня).
У 2024 році дати свят та важливих релігійних днів наступні:
- Тиждень сирний (масниця) –11-17 березня
- Неділя сиропусна (прощена неділя) – 17 березня
- Великий піст – з 18 березня до 4 травня
- Вербна неділя (Вхід Господній в Єрусалим) – 28 квітня
- Великдень – 5 травня
- Радониця (проводи)– 14 травня
Також навесні відзначається Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це “неперехідне” свято не залежить від дати Світлого Воскресіння. Після затвердження нового календаря дата Благовіщення змістилася з 7 квітня на 25 березня.
Інші свята пов’язані з Великоднем у 2024 році припадають на червень: Вознесіння (13 червня) та Трійця (23 червня).
Зазначимо, Великдень є державним святом. Оскільки воно завжди припадає на вихідний день (неділя), наступний за ним понеділок оголошується неробочим днем. Однак в Україні як мінімум до 13 травня 2024 року діятиме воєнний стан, під час якого вихідні на свята скасовано.
Чому дата Великодня є причиною суперечок
Проблема розбіжності церковного юліанського календаря з фактичним назріла багато віків тому, оскільки зсув астрономічного та календарного рівнодення постійно збільшувався.
Римо-католицька церква перейшла на більш точний григоріанський стиль ще у 16 столітті, але інші християнські конфесії критикували цей календар саме через обчислення дати Великодня.
Настання Світлого Воскресіння обчислювали за порядком Нікейського собору 325 року:
- після весняного рівнодення (21 березня);
- після першої повні після рівнодення;
- наступної неділі після повного місяця;
- після єврейського свята Песах, оскільки за Євангелієм Христос воскрес наступного дня після Песаха.
На основі юліанського календаря було створено так звану “вічну пасхалію”, яка передбачала можливі дати свята в циклі тривалістю 532 роки, що повторювався циклічно.
Через зсув рівнодення католицька церква відмовилася від юліанського календаря, але в новому григоріанському “вічна пасхалія” перестала працювати.
Тому була запроваджена нова формула обчислення дати Великодня. Вона відповідала вимогам Нікейського собору, але з рідкісним винятком, коли християнська Пасха відбувається раніше єврейської.
Як раніше розповідав РБК-Україна ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко, святкування Великодня після юдейської Пасхи є однією з вимог правил Вселенського Собору, а григоріанський календар не завжди дає таку можливість. Саме це і не дозволяло православним прийняти такий календар.
До того ж в постанові Синоду ПЦУ пояснювалося, що перехід православної церкви на григоріанський стиль міг трактуватися як визнання найвищого релігійного авторитету Римського папи.
Альтернативою став новоюліанський календар. В ньому правила обчислення Великодня залишилися незмінними, а інші важливі дати змістилися та збігаються з григоріанським календарем. Більшість Помісних православних церков перейшла на цю систему літочислення у XX столітті.
Існує вірогідність, що в майбутньому дата Великодня все ж збігатиметься для всіх конфесій. Рішення про спільне святкування визначного дня можуть ухвалити до двохтисячної річниці Воскресіння Христового у 2033 році.
Читайте також: На Тернопільщині відновили майже 300-літню дерев’яну церкву (фото)