Щороку 12 липня віряни вшановують пам’ять Петра і Павла – двох апостолів, які прийняли страшну смерть за ревне служіння Всевишньому. Про традиції та звичаї цього свята читайте в нашому матеріалі.
Як виникло свято
Вперше про свято згадується ще в IV столітті. За часів Костянтина Великого на честь цих двох апостолів будувалися перші християнські храми та називалися поселення. Відзначаючи цей день, Церква славить твердість духу Петра і світлий розум Павла.
Цікаво, що учні Христові Петро і Павло насправді дуже відрізнялися між собою: мали різне виховання і часто не погоджувалися один з одним. Образ першого апостола, Петра, символізує зречення від Господа, а потім розкаяння. Образ Павла показує спочатку опір Господній проповіді, а згодом – істинну віру. І попри те, вшанування пам’яті апостолів Петра і Павла відбувається в один день. Таким чином Церква немовби проголошує: всіх, навіть дуже різних людей, повинна об’єднувати віра в єдиного Бога.
Традиції та народні звичаї на Петра і Павла
В народному календарі це свято відоме знаменує собою повний розквіт природних сил, середину літа і підготовку до сінокосу. Готуючись до цієї дати, українці прибирали на подвір’ях, білили хати, прикрашали оселі вишитими рушниками; молоді дівчата одягали вінки з польових квітів. Вранці всі обов’язково йшли в церкву, а після повернення розговлялися «мандриками» – сирними бабками, адже перед цим якраз закінчувався Петрів піст.
Найпоширенішими звичаями цього дня колись були наступні:
- До 12 липня господині робили перші зажинки ячменю з нового врожаю і освячували в церкві обрядовий хліб.
- Господарі пригощали гостинцями пастухів – в основному це були мандрики і шматочки масла. Після цього люди зводили невеликі землянки, прикрашали їх травами і разом обідали. Їли переважно молочні страви, «щоб корови краще доїлися».
- У деяких районах нашої країни традиційно збиралися обідати разом господині. Потім вони рвали для корів трави жовтого кольору, «щоб було жовте молоко».
- Дівчата ворожили на своїх обранців: збирали дванадцять різних трав чи квітів, ховали їх під подушку, закривали очі й промовляти: «Дванадцять трав з різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені здайся і на мене подивися».
Також вважається, що цього дня необхідно вмиватися з трьох джерел, зустрічати світанок і щедро пригощати бідних.
Народні прикмети на Петра і Павла
Дата 12 липня здавна була пов’язана з такими прикметами:
- Якщо свято припадає на середу, то рік буде хорошим.
- Якщо на Петрів день стоїть спека, то на Різдво буде мороз.
- Хто в ніч на це свято не спатиме, той щасливим і здоровим увесь рік буде.
- Якщо на Петра піде один дощ, урожай буде непоганим, два – добрим, а три – багатим.
- Петрівки холодні – рік голодний.
- Якщо зозуля куватиме після 12 липня, то напророкує пізню зиму і нещастя.
Існували і певні заборони, пов’язані з цим днем. Наприклад, вінчання на Петра і Павла не проводили, як і будь-які польові роботи.