Верховна Рада ухвалила закон, що має впровадити в Україні повноцінний електронний облік військовозобов’язаних. Довго ці зміни наполегливо просували міністерство оборони і генеральний штаб Збройних сил. Не в останню чергу для вдосконалення мобілізації.
У вівторок, 16 січня, закон, попри тривалі дискусії в сесійній залі, підтримали 249 депутатів. Хоча перший закон про створення електронного реєстру військовозобов’язаних “Оберіг” ухвалили ще 7 років тому, повноцінна цифровізація обліку резервів ЗСУ так і не відбулася.
Через це, наприклад, неопоодинокими були ситуації, коли військовим, що вже служать на фронті, працівники ТЦК (територіальні центри комплектування, колишні військкомати) виписували повістки і навіть намагались притягнути до відповідальності як ухилянтів.
Крім того, військовозобов’язані громадяни були змушені кожного разу оновлювати свої дані в ТЦК, приносячи гори паперових довідок про актуальний сімейний стан, місце роботи і проживання.
Профільний заступник міністра оборони Катерина Черногоренко заявила, що суттєво покращити якість військового реєстру вдалося лише наприкінці минулого року.
Завдяки верифікації з іншими державними реєстрами ми збільшили якість наповнення даних з 27% до 88%, видалили дублі та неактуальні дані.
Однак для удосконалення механізмів верифікації і внесення інформації в реєстр міноборони наполягало на ухваленні законопроєкту №10062. Його в міністерстві назвали “критично важливим”.
Документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу, – йшлось у заяві відомства.
Що передбачає законопроєкт?
Слід зауважити, що в першому читанні проєкт закону №10062 ухвалили ще на початку листопада минулого року. Але при підготовці до другого читання у нього внесли сотні правок, які суттєво змінили текст документа.
Однак основна ідея законодавчої новації полягала в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситись до реєстру “Оберіг”.
Зокрема, туди з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери телефону і адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами, відомості про документи, що дають право громадянину України на виїзд за кордон та повертатись.
Також в реєстрі будуть відомості про наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю.
Крім того, в “Оберегу” буде інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях.
Уся ця інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов’язаного.
Персональні дані в реєстр будуть вноситись без згоди громадянина, окрім даних про його членів сім’ї.
Важливою новацією закону є також створення реєстру військовослужбовців.
Це має на меті спрощення процесу отримання статусу УБД (учасника бойових дій) для військових, які мають на це право. Довго ця процедура була складною, затягнутою в часі і вимагала збирання великої кількості паперових довідок.
Закон пропонує перевести це в електронний формат.
Відомості про безпосередню участь громадянина у бойових діях будуть зберігатися у відокремленому програмному модулі реєстру. Необхідні документи для цього він або його родичі зможуть подати не у письмовому, а в електронному виді.
Статус УБД військовим набуватиме автоматично після формування витягу з реєстру разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду).
Також в електронному форматі можливо буде встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни.
Забагато даних?
Головне юридичне управління парламенту, аналізуючи законопроєкт, заявило, що деякі його положення не узгоджуються з нормами Конституції.
Мова йде про те, що ст. 32 Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише “в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”.
Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей та мети, для яких вони зберігаються, – зазначається у висновку юруправління.
Будь-яке опрацювання персональних даних повинно бути законним та правомірним, а фізичні особи повинні бути обізнані про те, що їхні персональні дані збирають, наголошується в ньому.
Крім того, забороняється опрацювання персональних даних стосовно стану здоров’я, якщо внутрішнє законодавство не забезпечує відповідних гарантій;
Ці ж самі зауваження стосуються створення реєстру військовослужбовців і зберігання та обробки конфіденційної інформації про них.
Така чутлива інформація, зауважує юридичне управління, оброблятиметься “протягом невизначених законом строків”, і не буде “передбачуваною та прогнозованою” для володільців персональних даних”.
Про непропорційне зростання персональних даних громадян, які потраплятимуть в реєстр, говорить і парламентська опозиція.
До другого читання в проєкті посилили надмірне втручання в приватне життя, наприклад, внесли поправку про реєстр боржників, адміністративні правопорушення і отримані підозри (до вироку суду), – заявила представниця “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко.
Після ухвалення закону вона заявила, що поправки про надання інформації про адміністративні порушення і кримінальні підозри військовозобов’язаних були відхилені. Однак, залишились інші “одіозні” правки, наголосила депутатка.
Цей законопроєкт по суті є частиною мобілізації, яка є важливою, – заявила Геращенко.
Сервери за кордоном
Ще одним спірним аспектом закону, на якому наголошують депутати, є норма про можливість використання закордонних “хмарних технологій” для зберігання і обробки даних з реєстрів міноборони.
Раніше законодавство забороняло зберігання такої інформації поза межами України.
Але при підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про можливість використання “хмарних технологій” країн НАТО:
Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та генерального штабу Збройних сил України з невідкладним повідомленням комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Секретар комітету з нацбезпеки, депутат від фракції “Голос” Роман Костенко каже, що це недопустимо.
Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни!, – наголосив він.
Це приклад “простих рішень”, що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо.
Міноборони, своєю чергою, заявляє, що розміщення українських електронних систем у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО допоможе Україні.
Буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури), – кажуть в Міноборони.
Також це, за словами Міноборони, прискорить та розширить доступ Сил оборони України до розвідданих союзників і посилить захист даних від кібератак ворога.
Колишній заступник міністра оборони з питань цифровізації Віталій Дейнега також наголосив на проблемі із “закордонними серверами”.
Законом 10062 ми розписуємось у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції і віддаємо секретні дані у хмари інших держав. Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення, – заявив він.
Після складних дебатів ця норма про зберігання в країнах НАТО все ж таки потрапила до закону.
Джерело: BBC NEWS УКРАЇНА
Читайте також: Яким буде новий законопроєкт про мобілізацію?
Обговорення