Це повинен знати кожен українець! Правила та поради в умовах війни.

Фото ілюстративне// Джерело: Штаб ООС (архів)

Україна протистоїть російській агресії уже понад вісім років, протягом яких тривають військові дії на території нашої держави. З 24 лютого почалася повномасштабна російсько-українська  війна. Російські війська знищують житлові будинки, бомбосховища та інфраструктуру. Що робити під час повітряної тривоги, обстрілів, як зібрати «тривожну валізку», правила поведінки під час комендантської години – читайте в нашому матеріалі.

Що таке повітряна тривога?

Повітряна тривога – це загроза удару з повітря. Тривога не завжди означає, що ракети чи літаки летять саме у вашу область чи місто. Її оголошують за фактом зльоту  балістичних  або крилатих  ракет, їх  випускають в конкретне місце десь в Україні уздовж кордону. Найчастіше по аеропортах чи по інших наперед визначених стратегічних об‘єктах.

Протиповітряна оборона фіксує запуск ракет і їх траєкторію, але не кінцеву точку призначення. Тобто вона може летіти над містом чи областю кудись далі. Ракета може змінювати свій курс праворуч та ліворуч або взагалі зникати з радарів. Тому систему оповіщення вмикають поетапно згідно з курсом ракети, але враховують також і сусідні регіони. Військові і регіональна влада зобов‘язані повідомити цивільне населення про потенційну небезпеку із повітря ті території, над якими потенційно може пролетіти ракета. Звідси і оголошення «повітряної тривоги».

Як тернополяни можуть дізнатися про повітряну тривогу?

«Тривога» – 2 цикли сирени;

«Відбій» – 1 цикл сирени, про це у фейсбуці повідомив очільник Тернополя Сергій Надал. https://www.facebook.com/Nadal.Sergij/posts/509739627188705

Застосунок вже доступний у Google Play Market https://play.google.com/store/apps/details?id=com.ukrainealarm&fbclid=IwAR3lBPUoSNr8vyWSa2hbfA22tqXqck2acpFJq7RSOASVilV9KHsEYlpOItc  та AppStore https://apps.apple.com/ua/app/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%B0/id1611955391?l=ru&fbclid=IwAR0cAw7APXedh07EfqbzfgcIao_7ZsgEemi-MuS1jIXWplIPfeaD-rrKryE  .

Не потребує реєстрації, не збирає персональні дані користувачів або дані про геолокацію.

Надсилає максимально гучні критичні сповіщення про повітряну, хімічну, техногенну або інші види тривоги системи цивільної оборони навіть у беззвучному або сплячому режимі смартфона.

Щоб отримувати сповіщення:

1. Встановіть застосунок через Google Play Market або AppStore.

2. Надайте йому дозвіл надсилати сповіщення та важливі попередження.

3. Виберіть область, у межах якої хочете отримувати сповіщення.

4. Відстежуйте початок та кінець повітряних тривог.

Також на Тернопільщині для жителів області та тимчасово переміщених осіб запустили чат-бот у месенджерах Telegram та Viber «Військова адміністрація Тернопільщини». У ньому оперативно надаватимуть інформацію з найбільш актуальних тем в умовах воєнного стану. Його розробили ІТ-фахівці компанії «Soft Serve», – повідомляє Тернопільська обласна військова адміністрація.

https://oda.te.gov.ua/news/dlya-dopomogi-zhitelyam-ternopilshchini-zapustili-chat-bot-u-mesendzheri-telegram

У чат-боті є такі розділи:

Застосунок “Повітряна тривога”.

Укриття.

Волонтерство.

Захисникам.

Актуальна інформація.

Офіційні джерела інформації.

Приєднатися до чат-бота можна за посиланням у Telegram https://t.me/te_inform_bot та Viber  https://chats.viber.com/te_inform  .

Чи можна ігнорувати повітряну тривогу?

У відносно безпечних містах України мирні жителі потроху звикають до постійних сигналів тривоги та починають їх ігнорувати. Однак командування повітряних сил ЗСУ пояснює, що сигнали тривоги є завжди правдивими.

Українські військові виявляють більшість ракет та бачать, звідки та в якому напрямку їх запускають. Загальна порада – триматися якомога далі від військових об’єктів, а також від телевеж та споруд ОДА, по яких противник також завдає ударів. Але, як показує досвід, ракети також можуть втратити ціль та впасти на житлові будинки. Вразити мирну інфраструктуру можуть і уламки ракет, збитих ППО.

Щоби врятувати життя, потрібно чітко дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги.

Я перебуваю вдома і почув повідомлення: що мені робити?

Прямуйте до найближчого бомбосховища:

Як підготувати  «тривожну валізку»

Спершу про те, якою вона взагалі має бути. В ідеалі це міцний та зручний рюкзак обʼємом від 25 літрів. У нього треба вмістити все необхідне для життя протягом кількох днів.

В разі евакуації або переходу до безпечнішого району вам

знадобляться найнеобхідніші речі. Заздалегідь підготуйте

найважливіше:

блокнот, олівець, нитки, голки, сірники, запальнички;

потребують додаткового приготування;

Загальна вага рюкзака не має перевищувати 50 кілограмів ― щоб людина могла швидко з ним пересуватися.

Як підготувати медичну аптечку. А що в ній має бути?

З медикаментів ― активоване вугілля, засіб від інтоксикації, парацетамол, жарознижувальний засіб, пенталгін, знеболювальний засіб, супрастин, засіб від алергії, імодіум, засіб від діареї,  фталазол, засіб від шлункової інфекції, альбуцид, краплі для очей  і ліки, які ви самі регулярно приймаєте. Якщо купували давно ― переконайтесь, що в них не сплив термін придатності. Також тримайте в аптечці рецепти ліків і контакти своїх лікарів. Це поради ДСНС.

   Окрім ліків, Міністерство охорони здоровʼя України радить мати в аптечці:

шприци.

Як поводитися під час обстрілу?

Досвід сучасних збройних конфліктів і воєн із повномасштабним застосуванням ракетно-бомбового та артилерійського озброєння свідчить, що найбільші втрати мирного населення відбуваються в перші дні війни, поки кожен не навчиться діями під час бомбардувань. Щоб уникнути цього, слід пам’ятати про наступні правила, яких слід дотримуватися при раптовому потраплянні в зону застосування ракетно-бомбового і артилерійського озброєння.

Обстріл стрілецькою зброєю

Якщо ж ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю, тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, СБУ радить діяти так:

Артобстріл, мінометний обстріл чи авіаналіт

Місця можливого схову:

Не підходять для переховування і укриття:

Використовувати підвали житлових будинків панельного типу як укриття неможливо через те, що у випадку руйнування будинок може просто «скластися», повністю блокуючи виходи з підвального приміщення.

Важливе правило: укриття має бути хоч і мінімально заглибленим і, разом з тим, має знаходитись подалі від споруд, які можуть обвалитись на вас при прямому попаданні, або можуть спалахнути.

Поряд немає бомбосховища: що мені робити?

Якщо ви почули звуки обстрілу або сигнал тривоги, варто відразу знайти найближчий підземний перехід, підвал або навіть просто спуститися на перший поверх будинку. Але пам’ятайте, що небезпечно ховатися у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій та під стінами будинків з легких конструкцій. Такі об’єкти є неміцними, ви можете опинитися під завалом або травмуватися.

Інтерактивна карта місць розташування захисних споруд у Тернополі

Наразі на території громади є 92 захисні споруди, з них 55 сховищ та 37 протирадіаційних укриттів, а також 127 найпростіших укриттів.

Зокрема:

– у комунальній власності міста знаходиться 3 сховища та 6 протирадіаційних укриттів;

– в обласній та районній комунальній власності 1 сховище та 8 протирадіаційних укриттів;

– у державній власності 30 сховищ та 19 протирадіаційних укриттів;

– в іншій формі власності 23 сховища та 4 протирадіаційних укриття.

Як користуватися створеною інтерактивною картою?

– користувачу необхідно перейти за посиланням https://giscid.maps.arcgis.com/apps/View/index.html?appid=cf66288d0b34497ba8530415606f6a5e  у розділі «Е-сервіси» на сайті міської ради Тернополя;

– на інформаційній панелі, що відкриється, можна побачити усі захисні споруди, які мають спеціальні позначення відповідно до свого призначення;

– натиснувши на значок можна побачити адресу розміщення укриття, тип захисної споруди та кількість осіб, які можуть там перебувати.

Звертаємо увагу! У випадку оголошення евакуації тернополяни також зможуть знайти прихисток у храмах міста.

Серед них:

    церква Св. Священномученика Йосафата – вул. Лучаківського,5;

церква Св. Василія Великого – вул. Новий Світ,14;

церква Св. Софії Премудрості Божої – вул. Кривоноса, 2-А;

церква Перенесення мощей Св. Миколая – вул. Карпенка- Миру;

церква Св. Архистратига Михаїла – вул. 15 Квітня, 1-А;

церква Св. Апостола і Євангелиста Івана Богослова – просп. Злуки, 14;

церква Всіх Святих Українського Народу – вул. 15 Квітня, 43-А;

церква Успіння Пресвятої Богородиці – вул. Острозького, 14;

церква Матері Божої Неустанної Помочі – б-р Данила Галицького, 1-Б.

Якщо ви залишились вдома куди сховатися в будинку чи квартирі?

Якщо ви через будь-яку причину не можете попрямувати до укриття. Залишайтеся вдома, не виходьте на вулицю. Найбезпечніше місце у вашому домі те, яке відділяє вас від небезпеки ракетного удару принаймні двома стінками.

Про основні правила, що рятують життя під час ракетних ударів та бомбардувань нагадало Міністерство внутрішніх справ в Україні. https://t.me/mvs_ukraine/9532

Від небезпеки вас має відділяти щонайменше дві стіни, бо одна ймовірно, зруйнується від удару, а друга візьме на себе уламки стіни, віконного скла тощо. Тому ховатися безпечно у місці, розташованому за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор або передпокій. Навіть якщо вам здається, що будинок нестійкий, підвалу нема, а в сховищі немає місця, лишайтеся біля опірних стін — вони витримають.

Чим нижче людина перебуває під час попадання снаряда, тим більше шансів, що його не зачепить осколком. Знову ж, не навпроти вікон. Вікна можна обладнати диванними подушками (великими, щільними, але краще мішками з піском.

Ні в якому разі не можна вибігати з будинків на вулицю, користуватися ліфтом. По звершенню нальоту або обстрілу слід обережно залишити будинок. Якщо будинок було зруйновано, або він отримав пошкодження необхідно взяти із собою речі, як при евакуації.

Також не варто забувати й про правило «двох виходів» у бомбосховищі.

У МВС зазначили, що дуже важливо, щоб укриття мало щонайменше два виходи. Тому підвал чи гараж з одним виходом — це пастка. Єдиний вихід може завалити уламками будинку або під час пожежі він може бути заблокованим. Проте сучасні підземні паркінги та підвали у більшості спроєктовані безпечно. Крім кількох виходів вони оснащені датчиками диму та в них передбачені системи пожежогасіння.

Якщо ви на вулиці, то негайно дійте так:

Негайно лягайте на землю туди, де є виступ (початок тротуару, бордюр), або хоча б в невелике заглиблення. Якщо поруч є бетонна конструкція – лягайте поруч з нею, але подалі від споруд, які  можуть завалитися  або спалахнути при прямому влученні;

 Захист дають земляні щілини або траншеї, неглибокі підземні колодязі й широкі труби водостоку, канави глибиною 1-2 метри на відкритому місці, оглядові ями відкритого (на повітрі) гаража або СТО, а також каналізаційні люки;

Більшість снарядів розриваються безпосередньо над ґрунтом, тому осколки у момент вибуху розлітаються на висоті менш як  30-50 см над поверхнею, тому лежати треба, щоб знизити шанс потрапляння осколків;

Лягайте, обхопивши голову руками, закривайте долонями вуха і відкрийте рот – це врятує від контузії, вбереже від акустичного удару.

У міському транспорті:

Під час обстрілу в транспорті знаходитися небезпечно!

Якщо перші вибухи застали вас в дорозі на власному автомобілі – негайно зупиняйте машину і швидше шукайте укриття;

У випадку, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі або трамваї – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку «від будівель і споруд» і залягти на землю;

На робочому місці:

У випадку, коли авіаційний удар, обстріл застав Вас на робочому місці, слід діяти за вказівками керівників підприємства, установи, закладу та їх підрозділів, посадових осіб з питань цивільного захисту.

Після закінчення обстрілу (бомбардування):

Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися.

Не підіймайте із землі жодних незнайомих вам предметів: авіабомба, ракета або снаряд могли бути касетними!

Бойові елементи часто розриваються при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках – від найменшого руху або дотику.

Уся увага – дітям і підліткам: не дайте їм підняти що-небудь з-під ніг!

Що робити якщо стався обвал будівлі

Кличте на допомогу, повідомте про своє місцеперебування. Постарайтеся докричатися до когось із перехожих.

Не панікуйте і не впадайте у відчай, навіть якщо не вдалося нікого покликати. Якщо трапиться завал будівлі – його швидко помітять і до вас відразу прибудуть рятувальники.

Намагайтеся акуратно звільняти руки і ноги. Не робіть різких рухів, не провокуйте подальший обвал.

Спробуйте зміцнити утворену “стелю” над собою уламками.

Якщо ви отримали поранення – накладіть пов’язку зі шматка тканини і зупиніть кровотечу.

Якщо ніхто не чує, спробуйте розбирати завал.

Стукайте по батареях, дзвоніть  телефоном  – використовуйте будь-які речі поруч з вами, щоб привернути увагу.

Поки ви очікуєте рятувальників, підстеліть щось під собою на підлогу. Лягайте на бік і підтягніть коліна до грудей. Голову обхопіть руками. У такому становищі чекайте порятунку.

Перша меддопомога при кровотечі

Методи контролю критичної кровотечі:

Прямий тиск на рану є найшвидшим та може використовуватися як тимчасова зупинка кровотечі. Прямий тиск можна використати як на старті, так і між маніпуляціями, якщо перша з них була невдалою.

Як правильно накладати джгут

Правила поведінки під час комендантської години

Під час комендантської години, період дії якої встановлює місцева влада кожного регіону, заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях, якщо ви не є працівниками об’єктів критичної інфраструктури (для цього у вас має бути спеціальна перепустка).

Особи, які перебувають на вулицях в заборонений час, можуть вважатися членами диверсійно-розвідувальних груп.

Правило не поширюється на переміщення до укриттів під час сигналу тривоги.

Як поводитись на блокпостах

Під час проходження блокпостів, треба:

Що варто і не варто брати в авто

Возіть в авто у воєнний час:

  1. ковдру або спальник на кожного, каремат,
  2. аптечку,
  3. воду (1-3 л на особу),
  4. зарядки та живлення від розеток автомобіля,
  5. домкрат, набір ключів, вогнегасник, “крокодили” для зарядки акумулятора, рукавички, знак аварійної зупинки, світловідбивний жилет,
  6. пальне у металевій каністрі,
  7. запасне колесо,
  8. запас антифризу, мастила для двигуна, гальмівної рідини,
  9. буксирувальний трос,
  10. автомобільний компресор.

Не варто возити в авто у воєнний час:

  1. зброю, якщо ви невійськовий і зброя незареєстрована,
  2. ніж з ознаками бойового,
  3. будь-який військовий атрибут, включно зі стилізованим одягом, взуттям, сумками та рюкзаками військового типу,
  4. пальне або іншу горючу рідину у крихкій тарі,
  5. під час перетину блокпостів зніміть відеореєстратор!

Як впоратися зі стресом під час війни

Замість картинок вибухів із новин краще візуалізувати собі, як буде після того, як усе закінчиться.

Не хвилюватись про те, на що не можна вплинути.

Робити все, на що можна вплинути: мити голову, ходити в душ, пити чай і багато води, намагатися їсти, навіть якщо не хочеться, потроху робити щось зі звичного життя.

Також, за можливості, треба забезпечити собі безпеку: в укритті чи в квартирі створити максимально можливий затишок, хоча в теперішній ситуації це здається марним і безглуздим.

Стрес часто осідає затискачами в тілі, ми можемо цього не усвідомлювати, але відчувати, що нас б’є тремтіння, не можемо розслабитися і заснути. З цим можна впоратися, прийнявши гарячий душ, а ще краще – співати чи голосно говорити, не стримувати емоцій, виливати все, що всередині.

Якщо хочеться плакати – треба плакати, якщо хочеться кричати – треба кричати, якщо хочеться рухатися – може допомогти спорт. Так тіло вихлюпне накопичене напруження і вам вдасться поспати.

Автор: Сніжана Заверуха

Exit mobile version