На фронті загинув Роман Друзь з Борсунівської громади, що на Тернопільщині. Його дружина Яна, сестра Ольга та колектив рідної школи поділилися у соцмережі своєю скорботою та розповіли, яким запам’ятали бійця. Про це пише “Файне місто”.
Дружина з болем згадує усміхненого та доброго чоловіка
Яна Друзь пише, що досі не може змиритися з цією непоправною втратою. 2 роки у шлюбі з Романом були найкращі у її житті. Вона дякує коханому за двох прекрасних синочків, які підтримують матусю та дуже схожі на батька.
Коханий мій чоловіку, ти навіть не уявляєш як важко усвідомити те, що ти не з нами, як важко повірити, що тебе немає. Я дякую тобі за все, за наші прожиті щасливі так мало роки, лише 2 роки я була щасливою дружиною ,доля нам дала лише 2 роки. Дякую за те що подарував мені синочків. Ти лишив мені після себе синів, я в кожному з них бачу тебе. З тобою я була щаслива, я дякую за кожну хвилину проведену зі мною, за ту підтримку, за правильно підібрані слова. Ти завжди знав що сказати і як підтримати, ти завжди говорив, що я повинна бути сильною. Я обіцяю , я витримаю той ввесь біль, ту всю тугу, я буду сильною, я буду триматися в першу чергу за наших дітей і за тебе.
Я завжди тебе любила, люблю і буду любити.
Ти назавжди залишишся в моїй пам’яті і серці, – пише Яна.
Дружина хоче, щоб Романа всі пам’ятали усміхненою та щасливою людиною, яка ніколи не падала духом.
Я хочу, щоб всі тебе запам’ятали усміхненим та щасливим. Ти ніколи не падав духом, ти казав ще трішки потерпіти, казав прийдеш з Перемогою, казав, що лише трішки потрібно потерпіти і ми будемо разом, обіцяв, лише виженемо нечесть і всі прийдемо, – ділиться жінка.
Сестра бійця пишається братом-захисником
Сестра Романа, Ольга Цісаренко, також ділиться невимовним болем. Вона згадує усміхненого брата та каже, що ним пишатимуться всі родичі.
Я досі не доберу слів. Ромчику, брате, куме!!! Як так?! А як же наш Крим?! А як же наша Перемога?! Ми ж мали святкувати разом, всі разом!!! Біль ломить ребра, а перед очима твоя посмішка від вуха до вуха. Ти завжди посміхався. Ти з гордістю говорив про ваші успіхи на фронті, а я пишалася тобою тоді і пишатимусь все життя. Твій похресник, мої діти завжди знатимуть про їх дядька як про справжнього ГЕРОЯ! Ти приклад для наслідування, ти еталон хоробрості та патріотизму! Ти вірив у Перемогу, як ніхто! Ти казав: “Кумцю, ще трохи і будемо вдома”. Хто ж знав, що так…
Ненавиджу те сатанинське кодло, горіти їм в пеклі.
Рома Друзь, сім’ю твою не лишимо… Спи спокійно, братику, – пише сестра.
Фото: Ольга Цісаренко
Роман став гордістю села Борщівка
У школі, в якій навчався Роман, бійця згадують оптимістичного та турботливого чоловіка. Повернення бійця з перемогою чекали з нетерпінням, але доля вирішила інакше… Його подвиг пам’ятатимуть не лише у школі, а й громаді.
Дирекція Борщівського ЗЗСО, весь педагогічний та учнівський колектив висловлюють глибоке співчуття родині загиблого Героя – захисника України Друзя Романа Михайловича. Він був нашим учнем, він став справжнім воїном, він став гордістю нашого села. Ми раділи за нього, коли він з оптимізмом розповідав про успіхи ЗСУ нашим учням, ми раділи, коли він створив таку хорошу сім’ю і став справжнім турботливим чоловіком і батьком, ми з тривогою і надією слідкували за кожним фото волонтерів з фронту, де є наш Роман, ми з нетерпінням чекали його повернення , щоб разом порадіти перемозі… І ось його не стало. У скорботі дружина, у розпачі батьки, у траурі рідне село, громада – це велика втрата і для України, адже він був її справжнім захисником. Пройде час, і про вас, Воїни світла, складатимуть легенди, ставитимуть у приклад. Ваш подвиг – неоціненний. Вічна пам’ять тобі, наш Герою. Ти назавжди залишишся у пам’яті вдячних земляків як справжній воїн-солдат рідної землі, – йдеться у повідомленні Борщівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Я. П. Горошка.
Фото: Борщівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Я. П. Горошка
Нагадаємо, “Файне місто” писало, що Роман загинув 13 червня у боях на Донеччині. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання.
Більше: “Йому би жити, піднімати синів на ноги”: на війні загинув Роман Друзь з Тернопільщини
Автор: Віта Шумило
Обговорення