В Україні вже понад місяць триває війна з Росією. Військові захищають рідну земню на Сході, а волонтери допомагають як ЗСУ, так і цивільним, не лише в Україні, а й за її межами. Журналістка “Файного міста” Анастасія Карпик зв’язалася з волонтеркою Златою Байрачною, яка розповіла про допомогу в Копенгагені (Данія). Детальніше про це – далі у матеріалі.
– Пані Злато, ми вас вітаємо, дуже раді, що ви сьогодні до нас долучилися. Для початку, розкажіть, будь ласка, як ви взагалі опинилися у Копенгагені і чим там займаєтесь?
— Доброго дня, я теж дуже рада вас вітати. Привіт, Україно! Миру нам всім і скорішого закінчення війни! Я переїхала в Копенгаген майже 9 років тому, я вийшла заміж. Це трапилося за рік до подій на Донбас: я до того жила в Донецьку. Тоді ще дуже важко переживала. Я зі своїм данським чоловіком встигла ще 2 рази побувати в вільному, гарному Донецьку. Зараз я працюю в національному музеї Данії, називається посада “музеум вер”, тобто ми вітаємо гостей, розповідаємо історію Данії, допомагаємо на виставках. Звичайно, я завжди була з українською діаспорою тут в Данії. Ми тут є, гуртуємося, зустрічаємося, святкуємо наші свята. Тут є українська школа, де діти вивчають українську, є різні секції.
– Ви зараз долучилися до волонтерства. Розкажіть, будь ласка, як це трапилося, чи ще долучалися українці, як вдалося налагодити цю роботу?
— Справа в тому, що ми дуже добре знаємо один одного вже після 2014. Тоді українці почали дійсно єднатися, виникли багато українських організацій, зараз у нас є асоціація українців, яка об’єднує різні україно-данські організації, що тут є. Тобто робота налагодилась дуже швидко, буквально з першого дня. Ми дуже швидко організувалися, зараз і данці, і українці працюють разом. Це і фури, які відправляють в Україну: хто оплачує бензин, як збирати гроші.
На сьогоднішній день (6 квітня – ред.) не тільки українці і данці до нас приходять допомагати, а й люди різних національностей, які підтримують, які готові простягти руку. Це дуже різні люди, які проживають в Данії. На сьогоднішній день Данія, тобто ці українські організації, відправили 465 тон гуманітарної допомоги. Вона їде на Польщу, далі – на Львів і у різні регіони. От останній, здається, це був Житомир. Ми відправляємо все, що можемо, данці організувалися дуже швидко, вони відкрили багато точок – пунктів збору цієї гуманітарної допомоги.
Із самого початку вони (данці – ред.) теж брали участь. Вони їздять, збирають, сортують, відправляють, надають фури, надають автобуси, щоб забирати біженців на кордоні. Водії їздять абсолютно безкоштовно. В мене є знайомий данець, він проживає в іншому місті, але він дуже швидко організував пункти збору серед данців.
Я теж стала частиною, скажімо так, його роботи. У мене вдома теж збирають допомогу. Коли я тільки написала у місцевій групі своїм сусідам, що така ситуація, нам потрібно таке за списком. Буквально за один день приїхав чоловік і пише: “Я не можу зайти додому, в нас вже допомога у мішках, у пакунках. Несли саме те, що ми просили”.
Перші дні ми дуже просили не нести іграшки, тому що хотіли затарити фури якраз найнеобхіднішим. Я можу показати, у мене трохи залишилося, адже нещодавно забрала машина, тому в мене не дуже багато. От продукти гігієни: для чоловіків, мило, зубні щітки. Це все я сортую. Ще в мене є теплі ковдри, мішки для дітей, продукти харчування, коляска, автокрісла для дітей. Іграшки і дитячі речі я залишаю тут, в Данії, тому що тут багато біженців і їм теж потрібна допомога. А продукти харчування і все найнеобхідніше ми відправляємо в Україну. Також у мене залишилися 6 пакетів з чоловічими засобами для догляду. Ну а дитячі речі ми залишаємо тут і розвозимо у магазини або точки збору.
Українці разом з данцями на даний момент вже відкрили кілька магазинів і в Копенгагені, і на інших островах. Я знаю, що ці організації зараз працюють всі, не тільки на нашому острові.
Ось біля мене поруч десь 4 магазини , біля аеропорту є ще магазин, який відкритий саме данцем. Українці і данці відкривають магазини, їм привозять все, вони складають. В цих магазинах вони працюють безкоштовно, тобто тоді, коли є вільний час. На даний момент наша робота налагоджена.
14 тисяч українців приїхали в Данію, вони живуть в різних центрах для біженців. Живуть у сім’ях, які їх до себе беруть. Всього в Данії є 14 таких таборів для біженців. Вони живуть у дуже різних умовах.
У Копенгагені є деякі готелі, які селять в себе сім’ї, які живуть там безкоштовно до того моменту, як вони отримають документи на проживання і до того, як буде вирішено, в якому муніципалітеті, на якому острові і і в якій частині Данії вони будуть проживати. Тож я вам скажу, данці стали з нами і ми відчуваємо їх теплі серця і допомогу. Самі також намагаємось робити все, що можемо.
Я знаю, що багато дівчат тут працюють, просто не покладаючи рук. Ті гроші, які нам допомагають збирати небайдужі люди, використовуються українськими організаціями: купувати машини, відправляти автівки невідкладної допомоги, вантажити їх медичною допомогою, закуповувати термобілизну і так далі.
– Напередодні ви надсилали нам фотографії того, як ви готували їжу Розкажіть, будь ласка, детальніше про це.
— Так, це була вечеря, подія називається “Вечеря для України”. Троє дуже відомих данських поварів зібралися разом в Копенгагені і організували вечір, щоб зібрати гроші на підтримку біженців. Ці гроші будуть відправлені в Україну і туди, де потрібна допомога.
Це 3 кухарі, деякі – місцеві художники. Вони домовилися за приміщення, домовилися з постачальниками продуктів і отримали це все безкоштовно. Вони продавали квитки на цю вечерю за 1500 крон – це десь 6500 гривень. Було всього 70 місць, все розкупили дуже швидко.
Данці дуже хочуть допомогти, а тим паче можна поєднати і допомогу, і вечерю, і побачили цих відомих кухарів. Тож цілий вечір вони готували, а ми були волонтерами. Ми носили їжу – були як офіціанти. Але як сказав організатор цього заходу, головна ціль – це розмовляти і продовжувати розказувати про ситуацію в Україні, продовжувати просити нам допомагати, розказувати наші історії.
Вчора вони виступили з вступним словом, всі були дуже раді їх бачити, ми приносили їжу, спілкувалися. Жінка, з якою я розмовляла, вона плакала і я говорила, що все буде добре. Вона була дуже розчулена, говорить, що для неї новини – це дуже старшне, їй важко повірити, що може таке коїтися, що люди можуть таке робити з іншими людьми.
Після вечері вони продавали ще 2 лоти: відпочинок у готелі і картина одного з організаторів. Тобто в кінці вечора вони сказали, що зібрали 140 тисяч крон, це десь приблизно 500 тисяч гривень, ці гроші будуть відправлені.
Це був просто вечір, просто десь 100, а може трохи більше людей. Не було ніякої преси, ніяких фотографів, це була просто тиха спокійна подія, де спокійно зібрали гроші. І от так допомагають. Це не єдиний випадок, таке проходить скрізь, коли данці організовують цю допомогу.
Ось ще данці випустили таку книжечку “Вітаємо в Данії”. Вона перекладена і випущена повністю українською мовою. В ній написано, що ми в Данії їмо, яка у нас, погода, а як сказати “ти”. Ці книжечки можна забрати у будь-якому безкоштовному магазині для переселенців, щоб їм трохи легше було зорієнтуватися і трохи почитати про Данію. Данці неймовірні теплі люди, які стоять поряд з нами і переживають так само із нами, за що ми дуже вдячні.
А ще біля муніципалітету Копенгагена стоїть стовп ганьби Росії. Його створив данський скульптор, який поставив цю скульптуру і зараз поруч з українськими прапорами стоїть ще й стовп ганьби Росії.
Також ви можете переглянути відео, в якому Злата показала свій гараж, у якому збирає та сортує допомогу.
Читайте також: Знищена техніка та попіл: тернопільські артилеристи показали, що залишається від окупантів, які сунуться в Україну (Відео)
