Немає нічого кращого, як чути і бачити, що наша праця приносить людям радість та задоволення, – кажуть Степан та Леся Попики. Ось уже кілька років подружжя займається незвичною для нашої місцевості справою – вирощують екзотичні рослини та дерева. Про “українські тропіки” знають не лише у селі Ценів Козівського району, а й далеко за його межами.
Побувати в гостинах у Попиків, то як потрапити у тропіки. Тут і банани, і мандарини, і гранати. Рясно вкрите червоними ягодами кавове дерево, ананаси і навіть банани. А розпочиналося все з лимонів.
“Ми працювали з батьком у Києві, там і купили наші перші саджанці, – каже Степан. Спочатку задумали вирощувати екзотичні фрукти для себе, рідних та друзів. Проте, день за днем, місяць за місяцем і зараз вже до нас за продукцією їдуть люди з різних куточків краю. А ми й радіємо, що наша праця не даремна, що вона приносить іншим радість та задоволення.”
Окрім лимона, згодом родина вирішила придбати експериментальні саджанці інжиру, граната, банана та кави. Рослини та дерева прижилися. Почали давати плоди. Найкраще, за словами господаря, пристосовані до нашого клімату цитрусові, більш примхливі банани. Проте всі саджанці годяться до вирощування в домашніх умовах. Кожне дерево плодоносить.
“Лимони – вони найбільш легкі у вирощуванні. А от біля бананів треба трошки поклопотати. Але, хочу сказати, що яке б дерево ви не обрали – ростиме будь-яке. Всі саджанці пристосовані до нашого клімату. Якщо в картирі чи будинку є місце, можна сміливо купувати і вирощувати. От, наприклад, взяти інжир – дерево здатне виростати великим, але його можна підрізати. Згодом воно формується у кущ, плоди смачні і соковиті”, – розповідає Степан Попик.
Лимонні дерева можуть сягати й до двох метрів заввишки. Найбільший лимон, який вдалося виростити, заважив півтора кілограма. За смаковими якостями фрукти не поступаються закордонним.
“Так, у нас можна придбати не лише саджанці, а й плоди. Для цього потрібно домовитися наперед. Але це можливо. Звісно, що, можливо, їх вартість дещо вища за закордонні, але зате вони екологічно чисті, вирощені вдома, мають ароматну цедру та соковиту серединку. Плодоносять лимони з грудня і до весни. На одному деревці за раз дозріває до 25-30 плодів”.
Дуже цікаво спостерігати, як росте ананас, – каже пані Леся. Вражає квітка – вона має безліч дрібних суцвіть, а різнобарв’я кольорів, якими вона виграє, це справжнє диво. Жінка каже, що плоди за розміром такі ж, як у магазині. А от смак у сотні разів кращий, бо свіженькі. Маленька ж Роксоланка радіє кавовому дереву, – додає Степан. Червоненькі ягідки – її улюблені ласощі.
“Роксоланка тільки й чекаю, коли кавові зернятка почервоніють. Вона смакує ними, цукерок не потрібно. Кавове дерево невибагливе у догляді. За словами чоловіка, його можна вирощувати навіть із зернятка-кісточки, плоди будуть вже за 6-7 років, з живця – за 2-3 роки. Кавові зернятка солодкі і схожі на вишню.”
Всіх дерев, які вирощують Степан і Леся Попики, і не перелічити. Вже не кажучи, про спеції – базилік, лавр, розмарин. Ціни на саджанці екзотичних дерев – від 70 до 450 гривень і вище. Все залежить від віку і величини. Спеції – 20-100 гривень.
Звичайно, прибуток – це добре, – каже подружжя, – та найбільше радує, коли люди купують саджанці, а згодом присилають фото своїх рослин. Коли, поглянувши на наш сад, самі надихаються цією справою. А ще, коли в гості на екскурсію приїжджають діти та дорослі. Родина рада всім.
“Може й часу йде багато, – каже Степан Попик, – але по-іншому вже ніяк. Любимо цю справу, коли з маленького зернятка проростає життя.“
Людмила Маліброда
