У Тернополі 23-го січня проведуть щорічний парад вертепів. Про це повідомили на Фейсбук-сторінці ТРЦ «Подоляни».
Вже незабаром, 10-го січня, розпочнеться реєстрація учасників.
“У Подолянах щорічний парад вертепів. Десятки колективів з Тернополя та області, незабутнє театралізоване дійство та історія, що оживає через тисячоліття! Нові цікаві обробки та колядки на сучасний лад, призи для переможців”, – йдеться у дописі.
Зареєструватися можна за телефоном: 050 011 16 29 та (0352) 47-78-26
Долучитися можна до 20-го січня.
Читайте також: Кутя та калач до Різдвяного столу: ціни на ринку Тернополя (Відео)
Що таке вертеп?
Вертепні вистави з’явилися в Україні в першій половині 17 століття та поширилися по всій країні, пише Україноманія. Перша документальна згадка про Вертеп належить до 1667. Це явище цілковито самобутнє, національне. Мандрівні дяки (“пиворізи”), студенти-бурсаки, мандруючи по Україні в 17—18 століттях, заробляли гроші приватним навчаннямв. Саме вони спричинилися до розповсюдження рукописної літератури і влаштовували театральні вистави, ходили з вертепом.
Вертеп являв собою поєднання релігійної християнської різдвяної драми й світської гри, елементів усної народно-поетичної творчості.
Вертеп (старослав’янське — з ХІ ст. — сад, печера, де, за переказом, народився Христос) — таку назву носить один з перших різновидів релігійного театру в Україні, а згодом і в Росії; переносний театр ляльок, у якому, починаючи із кінця XVІ ст., розігрувалися вистави євангельського змісту.
Про український вертеп (шопку, яселка, бетлейку, бетлегем, бетлем тощо) — здавалося б, відомо майже все: що слово «вертеп» — це одночасно і ясла, і печера, і скринька для вистав, і сам текст лялькової вистави, і вид театру, і жанр; що у жанровому відношенні це один з різновидів середньовічної містерії, містерія з дивертисментом, містерія з інтермедією; обряд, забава, шкільна драма, вертепна драма, лялькова комедія, або навіть опера, зміст якої взято зі священного писання.
Вистави Вертепу відбувалися в спеціальній скриньці, яка зовнішнім виглядом була схожа на макет двоповерхового будиночка, на своєрідну двоярусну сцену. Перший вертеп має церковнослов’янський напис «Року Христового 1591 збудований»; що розмір цього похідного будиночка, шафи або скриньки коливається в межах 75–150 см. заввишки, від 61 до 100 см. завширшки, і 35–55 см. вглиб.
Починалося дійство на верхній сцені біблійними легендами, потім переходило на нижню сцену, де розігрувалися комічні народнопобутові сцени з реального життя. Вертепник, пересуваючи на дротиках дерев’яні ляльки, змінюючи відповідно голос, говорив за кожну дійову особу. Вистави показували на ярмарках, міських площах, по хатах селян і міщан.
Ляльки першої частини групуються навколо різдвяної дії, розгортаючи євангельський сюжет про народження Ісуса Христа, про поклоніння йому пастухів і царів-волхвів, про Іродів наказ вирізати віфлеємських немовлят, за що смерть стинала йому косою голову. Дійство мало український колорит : пастухи були в сіряках, із сопілками, по-народному віталися тощо. Несамовитий Ірод-цар, постійно оточений воїнами, – “прелюбезный друг” самого чорта, який, однак, з радістю тягнув безголове тіло царя до пекла, а хор повчав: “А от так несуть розкошників сего світа”.
