Щорічно свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього відзначають 27 вересня. Його відносять до числа двунадесятих церковних свят. Друга назва – “Хрестовоздвиження”.
Православні віруючі відзначають цей день, посилаючись на події, які відбулися в 326 році. Саме тоді цариця Олена, яка вирушила на пошуки християнських святинь, знайшла Хрест, на якому був розп’ятий Ісус, і його труну, тобто, печеру, де він був похований, а потім воскрес.
Унікальна традиція святкування в селі на Тернопіллі
У селі Монастирок Більче-Золотецької громади Чортківського району є унікальна традиція відзначення цього свята. Люди з різних околиць з’їжджаються до місцевого печерного храму і йдуть в хресний хід.
За словами місцевого священника, хресна дорога є доволі давньою.
Сама хресна дорога є доволі давньою тому, що ще у 70-их роках, говорять, що тут вже були хрести. Ці хрести є родинні хрести, тому, що кожна сім’я має свій хрест і завжди 27 вересня кожна дівчина вбирає хрест живими квітами, – каже священник.
Кожен, хто приходить до цієї святині, повинен пройти всі 12 стацій – вквітчаних хрестів, та помолитися біля них.
До хресного ходу готуються всі, зокрема молоді незаміжні дівчата. Вони ще з весни саджають квіти, все літо їх доглядають, щоб восени прикрасити 12 хрестів. Кожна з молодиць хоче, щоб її був найкращим.
Монастирок в очікуванні свята. Всюди прибрано, затишно.
Не дивлячись ні на що , тут традиції не міняються .
Хресна дорога , як завжди , заквітчана , з кожним роком все краще. Кожна дівчина хоче, щоб її хрест був найгарніший, тому і готуються до цього ще з весни. Садять багато квітів, доглядають їх і на празник ціла родина гордиться своїх хрестом.
З покоління в покоління одягають в квіти хрести незаміжні дівчата, передаючи цей звичай наступним, – пише на своїй сторінці у “Фейсбуці” Галина Огородник, Сільський голова Більче-Золотецької сільської територіальної громади.
Як кажуть місцеві жителі, коли люди йдуть в хресну путь, то обривають з хрестів квіти, залишаючи лише голе дерево. Це можна пояснити тим, що кожен хоче собі взяти хоча б пелюсточку як оберіг від нечисті та на пам’ять про цю подію.
Всі охочі також можуть відвідати храм, де є наскельне зображення Ісуса Христа. Приміщення печерного храму – невелика кімната, де стоять підставки з піском для свічок і престол з двома ангелами-фігурами, що склали руки в молитві й підняли очі до Бога. А у центрі вівтаря – єдиний образ, на якому Ісус Христос із закритими очима. Власне, це і є реліквія церкви-печери, з якою пов’язано ряд легенд та повір’їв.
Згідно переказів, образ у печері – нерукотворний. Сьогодні його називають єдиним ликом Христа із заплющеними очима, які він закрив начебто тому, що не міг споглядати численні людські гріхи. Водночас серед паломників існує переконання, що щирі молитви біля цього образа допомагають спокутувати найтяжчі гріхи.
Читайте також: Різдво Пресвятої Богородиці: чого не можна робити та які молитви слід читати цього дня
Обговорення