Назавжди 24: Тернопільщина вшановує пам’ять загиблого на сході бійця Михайла Григоришина

Сьогодні, 28 квітня, Михайлу Григоришину із села Панівці, що на Тернопільщині, мав би виповнитися 31 рік. Та стрілка його життя назавжди зупинилися на позначці 24. Юнак загинув 31 січня 2015 року у зоні АТО на Луганщині, захищаючи від ворога рідну Батьківщину.

Михайло народився 28 квітня 1990 року в селі Панівці Борщівського району Тернопільської області. Закінчив загальноосвітню школу села Панівці, потім – з відзнакою юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у Чернівцях.

У 2011-2012 роках проходив строкову військову службу у 80-му окремому аеромобільному полку Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0284, місто Львів). У квітні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України.

З весни 2014 року служив кулеметником 51-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. З жовтня того ж року – снайпером 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ ЗСУ.

У 2014 році брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник боїв за місто Іловайськ Донецької області, оборони міста Дебальцеве Донецької області.

31 січня 2015 року о 04:00 російсько-терористичні угрупування при підтримці 3-х танків та артилерії розпочали наступ на взводно-опорний пункт «Віталій» українських військових поблизу селища міського типу Чорнухине Попаснянського району Луганської області. В ході бойових дій солдат Григоришин отримав важке поранення, від якого помер на місці. Під час цього бою також загинули лейтенант Олег Довгий та старший солдат Сергій Матусевич. З того часу Михайло Григоришин вважався зниклим безвісти.

У квітні 2015 року його тіло було ідентифіковано завдяки експертизі ДНК. 20 квітня 2015 року похований на кладовищі села Панівці Борщівського району Тернопільської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня… посмертно.

У Михайла Григоришина залишились батьки та сестра.

21 листопада 2015 року в центрі села Панівці на честь Героя відкрито пам’ятну дошку. У травні 2016 року на будівлі місцевої школи, де навчався військовий, відкрили меморіальну дошку.

Читайте також: Збройні формування РФ вкотре обстріляли позиції українських захисників, загинули військові

Exit mobile version