Бджільництво – справа вкрай важлива, адже людям для здоров’я завжди потрібен мед. І хоча інколи це заняття супроводжується певними труднощами, родина тернополянки Інни Свідерської вже давно розводить власних бджілок.
«Пасіку біля будинку в селі пам’ятаю все своє життя»
Інна розповідає, що захоплення бджільництвом передалося їй у спадок.
Бджолами займався ще мій дідусь, потім бабуся. Коли їй вже стало важко, почала допомагати я. На той час у нас було всього кілька вуликів, але все змінилося, коли я вийшла заміж! Моєму чоловікові Мирону дуже сподобалося біля пасіки, він багато цікавився, вивчав. З часом це господарство повністю перейшло до нього. Він все переробив по-новому, і з року в рік наша пасіка почала збільшуватися.
Коли Інна чує, що в багатьох людей пасічник асоціюється з бородатим дідусем, то лише посміхається.
Зараз все більше молодих людей, сімей займаються бджолярством, тому що розуміють надзвичайну цінність такого продукту як мед. Навіть наш трирічний син Ілля вже має власну маску і без страху ходить між вуликами, заглядає всередину. До того ж, ми випробовуємо цікаві поєднання, наприклад, скомбінували натуральний мед з горішками. Ця суміш є скарбницею необхідних вітамінів та мінералів, володіє профілактичними і лікувальними властивостями, додає енергії та покращує настрій. Також робимо медово-горіхові пасти з додаванням сухофруктів – це дуже смачно та корисно, нічого зайвого, тільки натуральні вибрані продукти. Поки що бджільництво – це наше хобі, але в майбутньому ми сподіваємося вивести його на інший рівень і зробити справою свого життя.
Бджільництво в Україні: які виникають труднощі
Незважаючи на велике захоплення пасікою, Інна зізнається, що це заняття має свої труднощі, які з кожним роком загострюються.
Основна проблема – це боротьба з недобросовісними аграріями, які обробляють поля шкідливими для бджілок хімікатами. Бджоли гинуть внаслідок порушення правил застосування пестицидів і недотримання санітарних вимог. Зокрема, проти шкідників в Україні зареєстровано 248 інсектицидів, що увійшли до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання» – і з них 37 препаратів на основі хлорпірифосу, який має вкрай негативний вплив на медоносних бджіл.
Зазвичай масове отруєння відбувається у весняно-літній період. У нашому регіоні, на щастя, ще не було випадків загибелі бджіл. Але загалом ця проблема стоїть дуже гостро. У Франції некомерційна організація навіть створила акаунт в Інстаграм Бджолі-блогеру, основним посиланням якого є «Збережи мене!»
Як формується ціна на мед
Вартість меду та супутніх товарів залежить від багатьох чинників. Зокрема, великий вплив на формування ціни мають зміни клімату. Інна розповідає, що цього року період цвітіння перших медоносів співпав з великими опадами, хоча зібрати перший квітковий мед, все ж, пощастило. Але через несприятливі погодні умови і невелику кількість меду його вартість значно змінилася.
На початку карантину попит на продукти бджільництва трішки впав. Але не значно – ми очікували гіршого. А взагалі споживання меду в Україні має сезонний характер – його переважно вживають для зміцнення імунітету взимку та на початку весни. Але максимальну користь для організму можна отримати тільки за умови регулярного споживання натурального меду.
Наостанок тернополянка розповіла, що бджільництво в Україні має майбутнє, але для успіху потрібне, перш за все, велике бажання.
Можна почати з декількох вуликів, а потім буде важко зупинитися, як було в нашому випадку! Звісно, якщо ви плануєте професійно займатися бджільництвом (закупівлею пасіки, бджолосімей, племінних маток), то обладнання буде не з дешевих. Але любов до цих маленьких комашок, вивчення і розуміння їхнього способу життя та організації робить своє.
Вікторія Чорній
Читайте також: Весілля від села до міста: “Поросятко кричить, шинки вудяться, а в бутлик капає самогонка”, – ділиться спогадами жителька Тернопільщини
Обговорення