Археологи завершили сезон розкопок у Кременці, відкривши унікальні знахідки на території замку та Миколаївського собору. Серед артефактів – поховання часів монгольської облоги 1241 року, фрагмент срібної литовської гривні та цінні предмети одягу шляхти XVII-XVIII століть.
Про це пише Файне місто з посиланням на Інститут археології НАН України.
На території Кременецького замку археологи досліджували залишки фортифікаційних споруд та відкрили кладовище, яке, на думку керівника заповідника Василя Ільчишина, виникло внаслідок кількамісячної облоги замку монголами у 1241 році. Було розкопано чотири поховання: останки належать двом жінкам, чоловіку та дитині віком приблизно 3 роки. Висновки ґрунтуються на попередній антропологічній експертизі.
Під час досліджень на території замку знайдено матеріали, датовані періодом від X до XVII століття. Серед рідкісних для Тернопільщини знахідок – фрагмент срібної литовської гривні та монета польського короля Казимира Великого (1337-1375 роки). Також виявлено залишки кам’яного будинку XVII століття, де знайдено срібні монети, металевий і бронзовий посуд, а також чоловічу срібну брошку. За припущенням Василя Ільчишина, ця будівля могла бути домом міського старости.
Цьогорічна увага археологів була також зосереджена на Свято-Миколаївському соборі, який пов’язаний із діяльністю королеви Польщі Бони Сфорца та функціонуванням францисканського монастиря у XVI столітті. Під час досліджень навколо собору виявлено кілька поховань, а в криптах під храмом проведено значні роботи з вивчення та впорядкування верхнього, зруйнованого грабіжниками, ярусу поховань. Виявлено рештки понад 100 людей, переважно чоловіків і дітей, зокрема немовлят. За попередніми оцінками, кількість похованих у криптах може сягати кількох сотень, адже таких рівнів там декілька.
Серед цінних знахідок – предмети одягу шляхти XVII-XVIII століть, які відібрано для реставрації. Є припущення, що виявлений ярус поховань пов’язаний із періодом воєнних дій у Кременці в середині XVII – першій половині XVIII століття. Надалі аналіз знахідок та антропологічна діагностика триватимуть в Інституті археології у Києві. Після їх завершення рештки будуть повернуті до Кременця.





У планах науковців – дослідження більш ранніх, недоторканих шарів поховань у криптах, реставрація знайдених артефактів, зокрема одягу шляхти, та організація виставок. Розглядається також можливість створення музею у криптах Свято-Миколаївського собору.
Читайте також: “Крила вільних”: у Тернополі презентували документальну стрічку про захисників
Обговорення