Волонтерка та дружина загиблого на фронті “сталевого” командира Сергія Коновала – Ольга Данченко-Коновал відкрила масштабне виробництво дронів. Зробила вона це в день народження свого чоловіка, 29 травня 2024 року. Жінка назвала фірму в пам’ять про Героя – “NORD-DRON”. Про це пише Файне місто з посиланням на Фейсбук-сторінку Ольги Данченко-Коновал.
З тобою кожна дрібниця набувала великого сенсу. Наші мрії перепліталися і зароджувалося щось таке особливе, величне, масштабне. Ми не вміли мріяти мілко. Сьогодні я здійснила ще одну- у нас, котику, своє виробництво дронів, як ти і хотів, уявляєш? Не просто там десь, на кухні. А з складами, технікою, назвою! От такий подарунок я підготувала для тебе, в твій день народження, напевно, ти б зрадів. Без офіційних частин, як ти і любив, але і без фуршету сьогодні, бо нам без тебе він не потрібен. “NORD-DRON” – це тобі! В твій день, в твою памʼять, – зазначила Ольга.
Долучитися до зброру на помсту можна тут:
- Mono – 5375411205159911
- Приват – 5168745652613651
- PayPal – danchenko.olha@gmail.com
Сьогодні Сергію Коновалу мало виповнитися 32 роки… Ольга Данченко-Коновал також щемливо привітала чоловіка з Днем народження.
Книжка яку мені передали разом з твоїми речами з позицій. Книжок був повний наплічник. Лише вдуматися- повний окремий наплічник книжок в тебе на КСП. Як ти їх туди дотягнув?
Ти завжди читав. Ціль- 100 книг в рік! Норд, ти серйозно? Це ж блін книга кожні 4 дні??? Ти сміявся, і фотографував нову прочитану книгу, складаючи її в коробку, яка поїде додому. До нашого з тобою дому. Коли я, після прощання з тобою, зайшла в нашу кімнату на Донбасі, я побачила нову коробку, там рахунок. 4 квітня 2024 року -10 нових книг. Ти їх забрав з пошти 5 квітня і їх в коробці було 8. Бо 2 ти взяв з собою на КСП і в той вихід. Бо 12.04 ти мав повернутися, і чітко треба було виконати свій графік-100 книг в рік. Місце, де в домі мала бути твоя бібліотека тепер осиротіло.
Ти бігав. Де б ми не були, завжди мали бути твої бігові кросівки, сині, вже такі стерті. Я ж тобі купила нові. Ти їх одягнув лише на 1 пробіжку, 14 лютого, в Києві. Бо то був святковий день. Презентація нашої книги. І казав- ще трішки, добігаю в тих, їм ще треба дати шанс. Тепер нові стоять в коридорі, в нас вдома. В них вже шансу немає пробігти з тобою ті всі марафони, про які ти так мріяв. І що з ними робити я незнаю…
Твоя улюблена фліска. Скільки раз просила одягати вже нову, ти все ніяк. Вона ж з дирочками, котику? Це не дирочки, це памʼять, киця! Бо ти отримав в ній осколкове, наскрізне. Той осколок разом з фліскою прошив твою руку і полетів собі далі. А ми тоді, в госпіталі в Лозовій, пройшли разом ще один безцінний етап нашого життя. Ти любив, коли я гладила ті дирочки, ти завжди тоді сміявся. А шрами твої я цілувала. І уявляла як буде цілувати їх наша дочка, – написала дружина полеглого воїна..
Нагадаємо, Сергій був воїном 2 стрілецької роти «Сталева сотня» 2 стрілецького батальйону ім. Тараса Хамера 67-ї ОМБр ДУК «Правий сектор». Пройшов усі найгарячіші точки фронту.
Сумна звістка про загибель військового прийшла у Тернопільську громаду 7 квітня. Як повідомляв міський голова Сергій Надал, Сергій загинув 6 квітня на Донеччині.
У вівторок, 9 квітня, з воїном прощалися на Майдані Незалежності у Києві. Ввечері наступного дня домовину з військовослужбовцем «Нордом» привезли у рідне місто – Тернопіль. Кортеж супроводжували автомобілі із синьо-жовтими прапорами та мотоцикли. Сотні містян зустріли Героїв зі сльозами на колінах. 10 квітня захисника поховали.
Більше: Тернопіль прощається з воїнами Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним (Наживо/Відео)
Обговорення