Сьогодні, 20 травня, Тернопіль прощається з відомим українським бардом, поетом, драматургом, депутатом Тернопільської міської ради Олександром Смиком. Громадський діяч раптово пішов з життя 18 травня у 64 роки.
Олександр родом з села Грузьке Кролевецького району Сумської області. Організатор першого приватного Будинку творчості «Потік Ірва» м. Кременці (2004). Автор ідеї та куратор втілення проекту бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля» (2012). З 2010 по 2014 роки і з 2015 по 2020 роки працював начальником управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради,між цими періодами був заступником міського голови Тернополя з гуманітарних питань. Від липня 2015 р. — голова обласної організації НСПУ.
Поет є автором 8 концептуальних розробок музичних фестивалів, а саме «Тарас Бульба», «Вивих», «Повстанські ночі», «Лаба», «Золоте підпілля», «Зелений цвіт — цвіт надії», «Кобзарські сезони Волині» і «Я там, де є благословення». Поет напсав і опублікував 26 поетичних збірок. Його пісня стали саундтреками до багатьох українських і зарубіжх фільмів.
Олександр є лауреатом 7 премій. У 2018 оці став Заслуженим діячем мистецтв України.
Громадський діяч колекціонував картини. Він був надзвичайно продуктивним – видав 25 дисків і 20 книжок. Його трудова біографія досить строката: починав із посади лаборанта фізики й електротехніки, пізніше працював на будівництві, викладав в інституті, був екскурсоводом, помічником міністра, помічником нардепа, займався рекламним бізнесом. В свій час очолював управління культури Тернопільської міської ради. Був одруженим чотири рази.
Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр Іванович очолив свій фронт боротьби з ворогом – «Духовний фронт». Його вірші та твори підтримували українських бійців, волонтерів та тих, хто працював у тилу. Останній вірш з рубрики «Духовний фронт» він виклав у мережу за 11 годин до смерті.
Попрощатися з Олександром прийшли сотні людей. Церемонія відбувається в Домі печалі, що у Тернополі, на вулиці Микулинецька. Поховають Олександра Смика у Тернополі на Микулинецькому кладовищі.
Щиро співчуваємо рідним і близьким Олександра. Вічна пам’ять і Царство Небесне!
Читайте також: Без батька залишились донька і син: у Козівській громаді поховали добровольця Олександра Саєцького (Фото)
Обговорення