Він бачить, чує, усміхається та сумує, він реагує на оточення і прагне бути повноцінною складовою нашого суспільства. Єдине, що досі не вдається зробити 14-річному Максимку Мельнику, так це говорити. Зараз спілкування хлопчика зводитися до поглядів. Оченятами він виражає свої потреби та бажання. І зараз він благає про допомогу. Більше – у матеріалі.
Новині про те, що у їхній родині невдовзі народиться дитятко, батьки Максимка неймовірно зраділи. Щодня з нетерпінням очікували дня, коли поглянуть в очі своєму новонародженому хлопчику, почують його голос, побачать його перші кроки. Та не судилося збутися усьому, про що мріяли.
Одразу після появи на світ у крихітки медики діагностували ДЦП. Розпочалася важка тривала боротьба за життя та здоров’я сина. Побувавши у різних куточках держави та спробувавши багато всіляких методів у напрямку реабілітації, родина Мельник все ж зупинилася на методиці Козявкіна. Це – комплекс вправ, основою якого є біомеханічна корекція хребта. Вона спрямована на ліквідацію функціональних блокад хребцево–рухових сегментів, відновлення активності аутохтонних м’язів та активацію потоку пропріоцептивної інформації з периферії.
Мама хлопчика Наталія Мельник каже, на жаль, попри всі старання руки Максимка функціонують мало, а мова повністю відсутня. Та є й хороша новина, чи не найвагоміша, – у дитини збережений інтелект. Завдяки цьому син може навчатися, дізнаватися та засвоювати все більше і більше інформації. Хлопчик відвідує заняття у спецшколі.
“Вчителі стараються його зрозуміти, підбирають методики. Є великі результати. Якщо при народженні він не міг навіть розігнути кулачок, то зараз Максим вміє вільно згинати і розтирати кисті руки, ходити з допомогою і самостійно сидіти. Максимко живе школою, йому дуже подобається”, – розповідає мама Наталія Мельник.
Сьогодні з Максимком працюють чимало фахівців. Логопед Тернопільського обласного навчально-реабілітаційного центру Наталя Романишен переконана, якщо з дитиною займатися у достатній кількості, результати можуть бути разючі. А ще, зазначила лікар, у розвитку Максимкові б дуже допоміг спеціальний зоровий комунікатор.
“Комунікатор – це такий прилад, подібний до планшета, який працює за допомогою скерованого погляду. Діти, які мають менші можливості, з цим комунікатором можуть спілкуватися за допомогою такої нової методики ААЦ – альтернативної комунікації. Там є картинки, завантажена програма і просто вони можуть виражати свої думки, будувати речення за допомогою картинок, тобто візуальних таких зображень. Комунікатор дав би можливість не лише Максимові пізнавати наш світ, а й нам пізнати його”, – пояснює Наталя Романишен.
На превеликий жаль, зоровий комунікатор важко знайти у продажі на території нашої держави – дається взнаки низький попит через незнання про його існування, – каже логопед. Окрім цього, “кусається” й його вартість.
Аби зібрати кошти і придбати для Максимка комунікатор, родина хлопчика звертається за допомогою до вас, благодійники. Якщо у вас є можливість допомогти дитині – зробіть це. Ніхто не знає, що буде завтра. Та у нас є сьогодні, не витрачаймо його намарне.
Реквізити для допомоги:
Номер картки: 5168 7450 1604 0005 – Наталя Мельник
Нагадуємо, студія “Файного міста” започаткувала проєкт “Світло надії”, у рамках якого розповідаємо про людей, які опинилися у складній ситуації та потребують нашої з вами допомоги.
Якщо вам, вашим близьким чи знайомим потрібна допомога, ви можете написати нам на сторінці “Файного міста” у Фейсбук або ж зателефонувати за номером телефону: 067-799-39-77 або 096-46-097-98.
Читайте також: У 10-місячної тернополянки Юліанки Данилишин – рак: потрібна допомога
Обговорення